Імпорт «зеленого» заліза здешевить виробництво сталі в Європі – дослідження

Інтеграція імпорту HBI може скоротити витрати на виплавку сталі на 12-15% до 2040 року

Металурги Європи можуть скоротити витрати та водночас захистити ланцюжки створення вартості, доповнюючи внутрішнє виробництво імпортом «зеленого» заліза. Про це йдеться у новому аналізі Agora Industry.

Сприятлива політика поряд зі стратегічними партнерствами також дозволяє імпортерам та експортерам скорочувати викиди та зміцнювати операційну стійкість.

На основі поглибленої оцінки сталеливарного сектору Німеччини, дослідники роблять висновок: інтеграція імпорту HBI у внутрішнє виробництво може скоротити витрати на виплавку сталі в Європі на 12-15% до 2040 року. Зазначається, що «зелене» залізо є найбільш енергоємним етапом виробництва.

«Торгівля «зеленим» залізом може стати стратегічним стовпом європейської промислової політики», – зауважила Джулія Метц, директор Agora Industry.

За її словами, ЄС та національні уряди повинні забезпечити, щоб Угода про чисту промисловість зміцнювала стійкість, конкурентоспроможність та кліматично адаптовану світову економіку. Закріплення провідних ринків «зеленої» сталі вдома та побудова партнерських відносин за кордоном є важливою частиною цієї стратегії.

Дослідники пропонують для ЄС трифазну стратегію. Перший етап – це заміна доменних печей установками прямого відновлення заліза (DRI) на основі водню, масштабування відновлюваної енергії та водневої інфраструктури, що підвищать стійкість сектору.

Другий етап передбачає розвиток ланцюгів створення вартості «зеленого» заліза всередині ЄС та побудову сильного єдиного ринку «зеленої» сталі.

Третій етап – встановлення стратегічних міжнародних партнерств, що допоможе диверсифікувати ланцюги постачань, пом’якшити ризики, пов’язані з нарощуванням водневих викидів, та знизити витрати.

Звіт базується на техніко-економічному моделюванні собівартості одиниці продукції на виплавку 1 тонни сталі. Як зазначається, імпорт «зеленого» заліза з Близького Сходу або Північної Африки може знизити витрати на виробництво сталі в Німеччині приблизно на 12%. Постачання з Австралії, Бразилії або Південної Африки може забезпечити ще більшу економію, скоротивши витрати на 15% порівняно з внутрішнім виробництвом.

Нагадаємо, що Rio Tinto висловлює сумнів у перспективі розвитку в Австралії галузі «зеленого» заліза. У компанії посилаються на брак економічних стимулів для цього сектору, який допоміг би декарбонізації металургії. Раніше у BHP також зауважили, що для країни занадто дорого розбудовувати цей сектор, а інвестиції не виправдають себе.