shutterstock.com shutterstock.com
Декарбонізація

Початок впровадження механізму вже поставив Китай у незручне становище

Збір на імпорт вуглецевоємних матеріалів, таких як сталь, допомагатиме обмежити викиди. Проте виробники попереджають, що це може радикально змінити торгові потоки, пише Financial Times.

Впровадження європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) поставило у незручне становище Китай, для якого Європа є одним із ключових експортних ринків. Він остаточно набуде чинності у 2026 році, наразі триває перехідний період.

Китайський уряд намагається швидко декарбонізувати сталеливарний сектор, який значною мірою залежить від вугілля, інакше ризикує втратити своє домінування. Окрім того, КНР може зіштовхнутися з масштабнішими проблемами. Рішення ЄС може спровокувати інші держави ввести подібні заходи щодо широкого асортименту продуктів. Зокрема, у грудні минулого року Велика Британія оголосила про введення до 2027 року власного податку на імпорт вуглецевоємних товарів.

«Компанії уважно спостерігають за цим. Вони стурбовані тим, що багато інших країн – найважливіше США та Японія – вживуть подібних заходів», – каже Гао Ліцюнь, партнер Deloitte China з дослідження тарифів на вуглець.

Західні політики занепокоєні надмірною залежністю від Китаю щодо сировини, необхідної для підтримки «зеленого» переходу. Водночас ЄС прагне відновити  конкурентоспроможність і переконатися, що мільярдні інвестиції з боку металургійних компаній, таких як ArcelorMittal і Thyssenkrupp, у європейські заводи для зменшення викидів, не будуть знівельовані конкурентами з меншими кліматичними амбіціями.

Деякі європейські виробники вважають, що CBAM може призвести до вищих витрат, які підірвуть привабливість регіону. Чиновники Китаю, Індії, Туреччини та Бразилії, своєю чергою, побоюються, що механізм порушить торговельні потоки та створить дворівневу систему, коли «чиста» продукція потраплятиме до Євросоюзу, а інша експортуватиметься до бідніших країн з менш суворими кліматичними законами.

Для Євросоюзу CBAM є логічним розвитком системи торгівлі викидами (ETS). Але з моменту його впровадження у 2005 році ціна на вуглець постійно зростала. Європейські виробники, які вже стикаються з високими цінами на енергоносії, стурбовані тим, що їх більш екологічне та дорожче виробництво буде підірване недорогим імпортом з інших країн.

Італійський Assofermet попередив, що CBAM може підняти ціну на сталь на 15%. Але політики ЄС стверджують, що цей захід має важливе значення для запобігання «витоку вуглецю».

Як зауважує видання, для металургії, на частку якої припадає 22% промислових викидів вуглецю в ЄС і є найбільшим сектором CBAM, ризик обходу механізму або «переміщення ресурсів» особливо гострий. Зокрема, як попередила Європейська асоціація сталеливарної промисловості (EUROFER), сталь передбачає високий рівень складності для CBAM, охоплюючи не тільки численні категорії продукції з більш ніж 100 кодами, а і різні виробничі маршрути та викиди, а також великі торговельні потоки.

Адольфо Айелло, заступник гендиректора Eurofer, каже, що європейські виробники сталі можуть зіткнутися з конкуренцією на багатьох фронтах: не лише з боку «дешевшої брудної сталі», а й «зеленішої сталі з третіх країн». Окрім того, ризик полягає в тому, що ЄС стане центром попиту на екологічно чисту сталь, а інша буде перенаправлена деінде. Результатом буде «чистий негативний вплив на клімат».

Нагадаємо, що CBAM потребує серйозного перегляду, вважає засновник консалтингової компанії T-Commodity Джанклаудіо Торліцці. На думку експерта, його реалізація в нинішньому вигляді призведе до створення двох паралельних ринків.