GMK Center очікує посилення дефолтних ризиків у металургії

Аналітики GMK Center прогнозують посилення дефолтних ризиків у глобальній металургії протягом найближчих 3-5 років. Такими є висновки дослідження «Дефолти в металургійній галузі 2015-2019».

«Глобальні тренди зумовлюють у галузі ситуацію, коли попри довгостроково слабку кон’юнктуру, компанії змушені нарощувати інвестиції для збереження конкурентоспроможності. Це, скоріше, погіршить ситуацію з борговим навантаженням у галузі, що підвищить ризики нових дефолтів в перспективі 3-5 років », – йдеться в дослідженні.

Зараз боргове навантаження в галузі критично високе. За даними OECD, показник Чистий борг/EBITDA в галузі у 2016 році становив 4,5, а середній рівень 2012-2016 рр. – близько 4,0.

Під час спаду на ринку цей показник зростає до 5-6. Це свідчить про високий ризик нездатності компаній обслуговувати борги.

Металургія – капіталоємна галузь. Для проектів з модернізації або підтримки потужностей в роботі доводиться брати на себе ризик і залучати великі суми на борговому ринку.

Металургія приблизно раз на 5 років відчуває різке зниження фінансових показників під час циклічних спадів на ринку.

Ті компанії, які на момент циклічних криз опиняються в середині інвестиційного циклу або мають високе боргове навантаження, найчастіше стають неплатоспроможними.

Для українських виробників ситуацію могли би змінити:

• поліпшення інвестиційного клімату – для підвищення можливостей рефінансування, залучення коштів на більш тривалий термін;
• зважена регуляторна політика – для підвищення передбачуваності та запобігання негативному впливу на конкурентоспроможність;
• розвиток внутрішнього ринку металопродукції – для підвищення стійкості бізнесу в кризові моменти.

Як повідомляв GMK Center, підприємства гірничо-металургійного комплексу України у 2019 році скоротили виробництво сталі на 1,2% порівняно з попереднім роком – до 20,85 млн т. Випуск прокату в 2019-му впав на 0,9%, до 18,20 млн т, а чавуну – на 2%, до 20,06 млн т.

У 2019 році на український ГМК негативний вплив чинили нестабільна цінова кон’юнктура, скорочення попиту на основних ринках збуту та ревальвація національної валюти.