Феросплавна галузь України в І півріччі експортувала 24,2 тис. т продукції

Відвантаження феросплавів поступово відновлюється після перезапуску частини потужностей, але все ще на 91,2% менше р./р.

Феросплавна галузь України за підсумками січня-червня 2024 року скоротила експорт продукції на 91,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 24,21 тис. т (275,8 тис. т у січні-червні 2023-го). Про це свідчать дані Державної митної служби України.

У червні українські виробники експортували 17,54 тис. т феросплавів, що є максимальним обсягом з липня 2023 року. В цілому, відновлення відвантажень після тривалої стагнації в галузі спостерігається з квітня поточного року – 0,4 тис. т у квітні, 5,5 тис. т – в травні, та 17,5 тис. т у червні. Протягом I кварталу експорт був на межі зупинки, не перевищуючи 0,1-0,3 тис. т.

Основними споживачами продукції є Польща – 6,51 тис. т за 6 місяців, та 4,5 тис. т (+233% м./м.), Туреччина – 5,663 тис. т та 5,66 тис. т відповідно, а також Румунія – 3,67 тис. т та 0,39 тис. т (-88% м./м.) відповідно.

Відвантаження феросплавів поступово зростає завдяки частковому відновленню роботи Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) в травні. Як повідомлялось раніше, підприємство працює двома печами, що складає лише 7% від загальної потужності, й не має жодних видимих планів щодо збільшення завантаження. Водночас Нікопольський завод феросплавів (НЗФ) також розглядає можливість запуску. Покровський ГЗК, Марганецький ГЗК й Побузький феронікелевий комбінат (ПФК) простоюють.

При цьому, важка промисловість України стикається з багатьма проблемами, серед яких зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестача кадрів через мобілізацію та ін. Особливий тиск на феросплавну галузь створюють високі тарифи на електроенергію та проблеми з її дефіцитом, оскільки виробництво феросплавів є енергоємним процесом.

Зокрема, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо виробників ЗРС та металургів. Так, частка е/е у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатків – 32%, сталевої продукції EAF – 24%, BF-BOF – 3,5%.

Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним, а деякі підприємства ГМК попереджують, що це може спричинити повну зупинку виробництва. Загалом, обмеження поставок е/е неминуче призведе до істотного зниження виробництва та експорту.

Виручка від експорту феросплавів за 6 місяців 2024 року скоротилась на 87,8% р./р. – до $29,34 млн, а у червні – зросла на 14,3% р./р. та 236,4% м./м. – до $19,79 млн.

Як повідомляв GMK Center, у 2023 році виробництво феросплавів в Україні скоротилось на 57,4% порівняно з 2022 роком. Експорт продукції впав на 4,9% р./р. – до 344,2 тис. т. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження феросплавів за кордон скоротились на 48,5%, або 324,4 тис. т. Найбільшим споживачем феросплавів українського виробництва у 2023 році була Польща – 52,8% у грошовому еквіваленті. 14,1% експортних відвантажень припало на Туреччину та 8,5% – на Нідерланди.

У 2024 році, на думку виконавчого директора Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергія Кудрявцева, стан феросплавної галузі України залежатиме від трьох чинників – обстрілів, логістики та доступної електроенергії.