pixabay.com
Асоціація європейських виробників сталі (EUROFER) закликає знайти конкретне рішення щодо експорту сталі в рамках Системи торгівлі викидами (ETS). Про це йдеться у заяві на сайті організації.
Днями інституції ЄС домовилися про перегляд ETS після попередньої угоди щодо CBAM. Домовленість передбачає, що викиди (зокрема, викиди CO2) в секторах, що охоплені ETS, мають бути скорочені на 62% до 2030 року в порівнянні з 2005-м. Одним положень угоди є поступове скасування безкоштовних квот на викиди парникових газів для енергоємних галузей, зокрема для виробництва сталі та алюмінію, впродовж дев’яти років – з 2026 по 2034 рік.
В асоціації зауважують: хоча перегляд ETS передбачає деякі сильніші стимули для впровадження нових технологій з декарбонізації промисловості, попередньо визначена схема поступового скасування безкоштовного розподілу квот на викиди несе ризик втрати частини експорту сталі з ЄС на суму €45 млрд.
Директива, зауважили в організації, містить загальні рамкові правила, і попереду багато роботи щодо їх впровадження та узгодження з дією CBAM. У EUROFER стурбовані відсутністю конкретного рішення щодо регулювання викидів вуглецю стосовно експортних ринків.
«Якщо до 2026 року не буде знайдено конкретного рішення, експорт сталі в розмірі €45 млрд опиниться під загрозою через експоненціальне зростання ціни на викиди вуглецю в ЄС, яка не має еквівалента на внутрішніх ринках наших основних торгових партнерів. Важливо, щоб інституції ЄС якомога швидше повернулися до цього питання», – зауважив Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER.
Збереження конкурентоспроможності промисловості ЄС як на внутрішньому, так і на експортному ринках, впровадження невідкладних заходів для стимулювання інвестицій у чисті технології, доступність електроенергії та водню матиме вирішальне значення для запобігання деіндустріалізації, вважають у EUROFER.
Як зауважують в асоціації, європейський сталеливарний сектор запустив безпрецедентну кількість проєктів, аби скоротити свої викиди на 55% до 2030 року та стати вуглецево нейтральним до 2050 року. Галузь прагне відіграти свою роль в успішній декарбонізації, але потрібно якнайшвидше створити сприятливі фінансові, енергетичні та регуляторні умови. Це стає ще актуальнішим на фоні енергокризи в ЄС та заходів сприяння своїй промисловості у третіх країнах, зокрема в США.
«Капітальні інвестиції в нові технології мають сенс, лише якщо енергія, вироблена з низьким рівнем викидів CO2, така як електрика та водень, постачається в достатніх обсягах і за доступною ціною. Однак наразі жодна умова не виконується, і ця ситуація робить інвестиції надзвичайно ризикованими. ЄС та державам-членам терміново необхідно забезпечити відповідну енергетичну інфраструктуру та поставки для нашої галузі», – зазначив Аксель Еггерт.
Як повідомляв GMK Center, раніше Асоціація європейських виробників сталі закликала політиків ЄС знайти рішення для експорту в рамках дії CBAM. Як зауважувалося, європейська промисловість стає дедалі вразливішою через високі витрати на дозволи на викиди вуглецю в період до 2030 року, і це може призвести до катастрофічних наслідків. Тому «зелений» перехід необхідно супроводжувати інвестиціями в декарбонізацію.
Thyssenkrupp дотримується планів будівництва заводу з виробництва «зеленої» сталі у Дуйсбургу вартістю €3,5 млрд. Про…
Станом на 20 червня 2025 року вересневі ф’ючерси залізної руди на Далянській біржі (DCE) знизились…
Велика Британія скоротить «зелені» податки для тисяч підприємств, щоб знизити високі витрати на енергоносії для…
Глобальна гірничо-металургійна компанія ArcelorMittal розпочала масштабну модернізацію доменної печі №1 на своєму майданчику в місті…
Малайзія вирішила продовжити дію антидемпінгових мит на імпорт холоднокатаних рулонів (CRC) шириною понад 1300 мм…
Південнокорейська POSCO прискорює реструктуризацію своїх закордонних непрофільних дочірніх компаній, продовжуючи продаж підрозділу електротехнічної сталі в…