У ЄС домовились щодо реформування ETS та поступового скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю

Асоціація європейських виробників сталі (EUROFER) закликає знайти конкретне рішення щодо експорту сталі в рамках Системи торгівлі викидами (ETS). Про це йдеться у заяві на сайті організації.

Днями інституції ЄС домовилися про перегляд ETS після попередньої угоди щодо CBAM. Домовленість передбачає, що викиди (зокрема, викиди CO2) в секторах, що охоплені ETS, мають бути скорочені на 62% до 2030 року в порівнянні з 2005-м. Одним положень угоди є поступове скасування безкоштовних квот на викиди парникових газів для енергоємних галузей, зокрема для виробництва сталі та алюмінію, впродовж дев’яти років – з 2026 по 2034 рік.

В асоціації зауважують: хоча перегляд ETS передбачає деякі сильніші стимули для впровадження нових технологій з декарбонізації промисловості, попередньо визначена схема поступового скасування безкоштовного розподілу квот на викиди несе ризик втрати частини експорту сталі з ЄС на суму €45 млрд.

Директива, зауважили в організації, містить загальні рамкові правила, і попереду багато роботи щодо їх впровадження та узгодження з дією CBAM. У EUROFER стурбовані відсутністю конкретного рішення щодо регулювання викидів вуглецю стосовно експортних ринків.

«Якщо до 2026 року не буде знайдено конкретного рішення, експорт сталі в розмірі €45 млрд опиниться під загрозою через експоненціальне зростання ціни на викиди вуглецю в ЄС, яка не має еквівалента на внутрішніх ринках наших основних торгових партнерів. Важливо, щоб інституції ЄС якомога швидше повернулися до цього питання», – зауважив Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER.

Збереження конкурентоспроможності промисловості ЄС як на внутрішньому, так і на експортному ринках, впровадження невідкладних заходів для стимулювання інвестицій у чисті технології, доступність електроенергії та водню матиме вирішальне значення для запобігання деіндустріалізації, вважають у EUROFER.

Як зауважують в асоціації, європейський сталеливарний сектор запустив безпрецедентну кількість проєктів, аби скоротити свої викиди на 55% до 2030 року та стати вуглецево нейтральним до 2050 року. Галузь прагне відіграти свою роль в успішній декарбонізації, але потрібно якнайшвидше створити сприятливі фінансові, енергетичні та регуляторні умови. Це стає ще актуальнішим на фоні енергокризи в ЄС та заходів сприяння своїй промисловості у третіх країнах, зокрема в США.

«Капітальні інвестиції в нові технології мають сенс, лише якщо енергія, вироблена з низьким рівнем викидів CO2, така як електрика та водень, постачається в достатніх обсягах і за доступною ціною. Однак наразі жодна умова не виконується, і ця ситуація робить інвестиції надзвичайно ризикованими. ЄС та державам-членам терміново необхідно забезпечити відповідну енергетичну інфраструктуру та поставки для нашої галузі», – зазначив Аксель Еггерт.

Як повідомляв GMK Center, раніше Асоціація європейських виробників сталі закликала політиків ЄС знайти рішення для експорту в рамках дії CBAM. Як зауважувалося, європейська промисловість стає дедалі вразливішою через високі витрати на дозволи на викиди вуглецю в період до 2030 року, і це може призвести до катастрофічних наслідків. Тому «зелений» перехід необхідно супроводжувати інвестиціями в декарбонізацію.