Для ГМК України абсолютно неприйнятне підвищення тарифів держмонополій, — СЕО «Каметсталі»

Олександр Третьяков відзначив внутрішні перешкоди, що заважають металургії розвиватися

Зростання залізничних тарифів та тарифів на на передачу та диспетчеризацію електроенергії в умовах несприятливої кон’юнктури світового ринку може призвести до критичного зниження конкурентоспроможності українських металургів. При цьому країна втрачає стратегічно важливий металобрухт через використання лазівок в експортних митах, а внутрішній ринок залишається незахищеним від демпінгу.

Про це заявив генеральний директор ПрАТ «Каметсталь» Олександр Третьяков під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Свириденко з представниками бізнесу в Дніпрі.

За словами Олександра Третьякова, сьогодні українська металургія стикається з великою кількістю внутрішніх проблем, які можуть суттєво погіршити ситуацію в галузі. Зокрема, для металургії абсолютно неприйнятне підвищення залізничних тарифів, оскільки для виробництва однієї тонни металопродукції необхідно перевезти близько трьох тонн сировини.

«Уже сьогодні, за даними наших логістів, вантажні тарифи «Укрзалізниці» вищі за фактичні ставки в Польщі та Словаччині. Навіть незначне підвищення призведе до серйозного зростання собівартості сталі та погіршення конкурентоспроможності», – підкреслив керівник підприємства.

Олександр Третьяков додав, що в УЗ є хронічна проблема збиткових пасажирських перевезень. Він  запропонував підтримати пасажирський сегмент з держбюджету-2026 на суму близько 20 млрд грн для покриття збитків. Водночас вантажоперевезення є прибутковими і державної підтримки не потребують.

Також він звернув увагу на плановане підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію НЕК «Укренерго» в наступному році на $5/МВт-год. При цьому окремі статті витрат держкомпанії виглядають завищеними.

«В умовах низьких ринків та високої конкуренції з боку інших країн будь-яке зростання тарифів веде до падіння конкурентоспроможності українських експортерів. Просимо не допустити зростання тарифів НЕК у 2026 році», – заявив генеральний директор «Каметсталі».

Особливу стурбованість у металургів викликає стрімке зростання експорту металобрухту – до 50 тис. т на місяць, що в 11 разів більше, ніж у 2022 році. При цьому активно використовується норма Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка дозволяє не сплачувати експортне мито (діє нульова ставка). Металобрухт вивозиться до ЄС, а потім реекспортується до третіх країн, зокрема до Туреччини. До війни подібний експорт здійснювався безпосередньо з українських портів до Туреччини зі сплатою мита.

«Переробка однієї тонни брухту в прокат в Україні забезпечує близько 15 тис. грн податків та зборів, а також приблизно $1200 валютної виручки від експорту продукції з високою доданою вартістю. Водночас прямий експорт брухту при нульовому миті приносить мінімальні податкові надходження через напівтіньовий та тіньовий характер ринку і лише $250-350 валютної виручки», – пояснив Олександр Третьяков.

За його словами, ця тенденція небезпечна не лише через втрату мільярдів гривень податків та митних надходжень, але й тим, що Україна позбавляється стратегічно важливого ресурсу, який буде ключовим у процесі «зеленого переходу» в Україні та ЄС. Як тимчасовий захід на період воєнного стану він запропонував заборонити експорт металобрухту до тих країн, для яких це мито не діє.

Генеральний директор «Каметсталі» також попередив про зростаючі ризики для внутрішнього ринку в умовах зміни глобальних торговельних потоків. В Україну вже зріс імпорт продуктів-аналогів української металопродукції.

«Причини очевидні: посилення торговельних обмежень у США та ЄС змушує виробників з третіх країн шукати менш захищені ринки. Одним із таких ринків стає Україна», – констатував Олександр Третьяков.

Він також додав, що ризики для українського ринку зростуть після запровадження з наступного року механізму вуглецевого коригування (CBAM) з 2026 року та можливого оновлення захисних заходів ЄС.

«Ми бачимо реальну загрозу масового демпінгу з боку Китаю, Туреччини та Росії через дружні країни в обхід санкцій на українському ринку. Демпінг означає скорочення виробництва всередині країни, втрату робочих місць та зниження податкових надходжень до бюджету», – підкреслив топ-менеджер.

У зв’язку з цим він звернувся до української влади з проханням прийняти ефективні захисні заходи, щоб українські виробники не опинилися витісненими з власного ринку.

Нагадаємо, що раніше голова офісу СЕО групи «Метінвест» Олександр Водовіз відзначав, що Україна потребує прогнозовану податкову і тарифну політику, без чого неможливе залучення іноземних інвестицій. Без залученого капіталу зараз неможливо розвивати проєкти в добувній галузі, які капіталоємні та мають дуже великий термін окупності.

Як повідомляв GMK Center, головною перешкодою для залучення іноземних інвестицій, окрім повномасштабної війни, є валютні обмеження НБУ. Зараз українська економіка стикається з критичним дефіцитом інвестицій, які складно залучити в середині країни, а інструменти залучення капіталу – гарантії для інвесторів, страхування ризиків та ін. працюють недосконало.