(c) ABB

Затягування із запуском ринку квот на викиди СО2 збільшує ризики застосування до української продукції вуглецевого податку

Європейська Бізнес Асоціація закликає владу якнайскоріше прийняти і оприлюднити усі нормативно-правові акти, що забезпечують запуск національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Таку думку оприлюднив Комітет ЄБА з питань промислової екології і стійкого розвитку після участі в круглому столі, організованому Комітетом Верховної Ради з екологічної політики і природокористування спільно з Міністерством охорони довкілля і природних ресурсів України.

«Затягування із запуском національної схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів шкодить репутації України як надійного учасника глобальних процесів зі зміни клімату, а також збільшує ризики можливого застосування до продукції з України прикордонного вуглецевого коригування – Carbon Border Adjustment Mechanism», – говориться в повідомленні.

Нагадаємо, закон «Про основи моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» Верховна Рада прийняла в грудні 2019 року. Ухвалення законопроєкту стало першим етапом впровадження торгівлі парниковими квотами в Україні.

Водночас, на думку експертів асоціації, тепер важливо чітко визначити, яка структурна одиниця буде наділена повноваженнями з контролю. Крім того, необхідно розробити порядок ведення Єдиного реєстру з моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів.

«Інакше закон не зможе запрацювати з січня 2021, як заплановано», – впевнені в асоціації.

На думку бізнесу, подальша підготовка до повноцінного запуску національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів повинна включати чотири основні аспекти:

  1. Запуск системи торгівлі квотами на викиди СО2 слід проводити після закінчення пілотного періоду моніторингу, звітності і верифікації. Але не раніше січня 2025 року.
  2. До цього обов’язково мають бути проведені тестові випробування, коли транзакції з квотами на викиди парникових газів проводяться, але фінансових наслідків для учасників системи не створюють.
  3. Цільові показники викидів СО2 за типами установок і галузями промисловості, а також правила розподілу квот повинні спиратися на точні дані національної системи моніторингу і враховувати поточний стан розвитку окремих галузей промисловості.
  4. Кошти, які будуть отримані державою в результаті продажу квот на викиди, повинні розподілятися прозоро і спрямовуватися передусім на екологічну модернізацію і підвищення енергоефективності тих підприємств, які купуватимуть відповідні квоти, а також для відшкодування їхніх витрат, пов’язаних з функціонуванням ринку квот парникових газів.

Запуск національного ринку торгівлі квотами на викиди СО2 набув особливої актуальності у зв’язку з прийнятим на початку цього року в Євросоюзі European Green Deal. Його основною метою є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року.

В якості одного з інструментів нової кліматичної політики ЄС розглядається введення так званого механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism). По суті, це спеціальний податок на викиди вуглецю, який планується застосовувати до продукції, що імпортується до ЄС з країн, які не приділяють належної уваги зменшенню викидів СО2.

Підписавши в 2014 році Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна узяла на себе зобов’язання з імплементації ряду документів, пов’язаних з протидією зміні клімату. Одним з таких документів є Директива №2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів.