Бізнес-асоціації закликали Єврокомісію запровадити спеціальний підхід CBAM щодо України

Український союз промисловців і підприємців (УСПП), «Укрметалургпром», Союз хіміків України, асоціація «Укрцемент» та Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів звернулися до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом запровадити спеціальний підхід до застосування механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) щодо України. Про це йдеться у повідомленні УСПП.

У зверненні представники української промисловості наголошують: з 1 січня 2026 року ЄС переходить до повноцінного фінансового режиму CBAM, який передбачає оподаткування вуглецевого сліду імпортованої продукції. Під дію механізму підпадають, зокрема, сталь, цемент, добрива, алюміній та електроенергія — саме ті галузі, що формують значну частину українського експорту до Євросоюзу.

Автори звернення підкреслюють, що українські підприємства змушені адаптуватися до нових екологічних вимог в умовах повномасштабної війни, руйнування енергетичної та промислової інфраструктури, дефіциту електроенергії, логістичних обмежень і нестачі робочої сили через мобілізацію.

Ключові показники та ризики:

1. Металургія: виробництво залізної руди та металопродукції у 2024 році залишалося на 40% нижчим за довоєнний рівень; наразі працюють лише 7 із 13 доменних печей.
2. Хімічна галузь: динаміка виробництва азотних добрив протягом 2021–2025 рр. впала втричі, більшість підприємств простоюють.
3. Вплив на ВВП: оцінки Єврокомісії щодо обмеженого впливу (0,01% ВВП) не враховують реалій воєнного часу. За даними GMK Center, лише у сталевому секторі Україна до 2030 року може втратити 2,1% ВВП внаслідок дії механізму.

Враховуючи, що у січні-лютому поточного року ВВП України вже скоротився на 1,2%, а видатки на оборону становлять 31% бюджету, втрати від швидкого впровадження CBAM будуть критичними.

Окрему увагу приділено ризику застосування так званих «дефолтних» показників викидів CO2. Бізнес-асоціації стверджують, що запропоновані Єврокомісією параметри суттєво перевищують фактичні викиди українських заводів, що призведе до необґрунтованого зростання платежів.

Також існують значні технічні перешкоди для проведення екологічної верифікації, оскільки багато підприємств розташовані у прифронтових регіонах і перебувають під постійними обстрілами.

Бізнес-об’єднання пропонують застосувати до України спеціальну процедуру згідно зі статтею 30.7 Регламенту ЄС 2023/956 та передбачити перехідний період. Основні вимоги включають:

1. Можливість використання підтверджених фактичних показників викидів підприємств.
2. Посилення технічної та інституційної підтримки України у сфері моніторингу.

Українська промисловість залишається відданою кліматичним цілям ЄС, проте наголошує: впровадження CBAM без урахування війни може підірвати економічну стійкість держави та ускладнити її післявоєнне відновлення.

Як повідомляв GMK Center, після запровадження CBAM українські металурги вже в  I кварталі втратили понад 1,1 млн т експортних замовлень металургійної продукції з ЄС. Через практично повну втрату європейського ринку внаслідок додаткових CBAM-платежів «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже скоротив виробничі потужності – ливарно-механічний завод, а також цех блюмінгу та 3,4 тис. робочих місць у них.