Україна вступила до Світової організації торгівлі з дуже слабкими можливостями щодо захисту свого внутрішнього ринку. Внаслідок цього наш внутрішній ринок залишається майже відкритим, а українська система його захисту працює дуже слабо.
Про це заявив Володимир Ткаченко, директор представництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час презентації дослідження «Металургія України: візія 2030» в «Центрі економічного відновлення».
Він нагадав, що українська металургія дуже залежить від експорту.
«Наше підприємство відправляє на експорт 85% своєї продукції. Напевно, жодна країна в світі, яка має настільки потужний металургійний сектор, як в Україні, не націлена такою мірою на експорт, як ми», – наголосив Володимир Ткаченко.
При цьому всі країни намагаються захистити внутрішні ринки й підтримати своїх виробників. Наприклад, у європейських країнах, крім загальних правил Євросоюзу, діють внутрішні правила сертифікації та інші бар’єри для доступу на ринок. А в Ізраїлі, який забезпечує свою потребу в арматурі лише на 15-20%, умови доступу на ринок передбачають навіть відвідування виробництва.
Як зазначив Володимир Ткаченко, на цьому фоні український ринок видається демонстративно відкритим, а наша система захисту національних виробників працює дуже слабо.
Представник АМКР нагадав, що у 2016 році Росія запровадила антидемпінгові мита на українську арматуру й катанку. Цей захисний захід поширився на ринки всіх країн Євразійського економічного союзу. Через рік АКМР ініціював антидемпінгове розслідування проти аналогічної російської продукції. Його результатом стало запровадження Україною антидемпінгових митних тарифів з початку 2018 року.
«Потім ми ініціювали розслідування щодо поставок арматури й катанки з Білорусі та Молдови. Ми не бачили великої зацікавленості представників урядових організацій вирішити це питання. На їх рішення багато в чому впливає необхідність пояснювати свої рішення на міжнародному рівні. Сподіваємося, що ситуація зміниться, і уряд сміливіше захищатиме внутрішній ринок», – резюмував Володимир Ткаченко.
Як повідомляв GMK Center, у грудні 2019 року Україна запровадила антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей з Білорусі та Молдови строком на 5 років. Захисні заходи почали діяти з початку 2020 року.
Для Білоруського металургійного заводу і його литовського експортера («Торговий Дім БМЗ-Балтія») встановлено нульове антидемпінгове мито. Для інших виробників та експортерів продукції походженням з Білорусі – 31,08%. Мито на прутки Молдавського металургійного заводу встановлено в розмірі 13,8%. Для інших виробників і експортерів того ж товару з Молдови – 35,37%.
У АМКР заявили, що вважають за необхідне переглянути рішення про встановлення нульового антидемпінгового мита на прутки з вуглецевої та інших легованих сталей БМЗ, оскільки результати розслідування свідчать про очевидні докази присутності демпінгу.
Металургійна компанія ArcelorMittal, японська Mitsubishi Heavy Industries (MHI та партнери оголосили, що почали експлуатацію пілотної…
Виробництво в будівельному секторі Європейського союзу за підсумками березня 2024 року скоротилось на 0,1% у…
Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» (УМП), яке є повноважним представником підприємств гірничо-металургійного комплексу України, спростовує інформацію, поширену…
Коефіцієнт використання доменних потужностей серед 247 китайських виробників сталі 10-16 травня в середньому склав 88,57%,…
Малі та середні сталеливарні підприємства (МСП) Німеччини потребують конкурентоспроможних цін на електроенергію та спрощення умов…
Китай має намір зменшувати залежність від імпортної залізорудної сировини. У 2024 році внутрішні гірничодобувні компанії…