«АрселорМіттал» відзначає слабку захищеність українського ринку від імпорту

Більшість країн намагаються захистити свої ринки й виробників. На цьому фоні Україна видається демонстративно відкритою

Україна вступила до Світової організації торгівлі з дуже слабкими можливостями щодо захисту свого внутрішнього ринку. Внаслідок цього наш внутрішній ринок залишається майже відкритим, а українська система його захисту працює дуже слабо.

Про це заявив Володимир Ткаченко, директор представництва «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час презентації дослідження «Металургія України: візія 2030» в «Центрі економічного відновлення».

Він нагадав, що українська металургія дуже залежить від експорту.

«Наше підприємство відправляє на експорт 85% своєї продукції. Напевно, жодна країна в світі, яка має настільки потужний металургійний сектор, як в Україні, не націлена такою мірою на експорт, як ми», – наголосив Володимир Ткаченко.

При цьому всі країни намагаються захистити внутрішні ринки й підтримати своїх виробників. Наприклад, у європейських країнах, крім загальних правил Євросоюзу, діють внутрішні правила сертифікації та інші бар’єри для доступу на ринок. А в Ізраїлі, який забезпечує свою потребу в арматурі лише на 15-20%, умови доступу на ринок передбачають навіть відвідування виробництва.

Як зазначив Володимир Ткаченко, на цьому фоні український ринок видається демонстративно відкритим, а наша система захисту національних виробників працює дуже слабо.

Представник АМКР нагадав, що у 2016 році Росія запровадила антидемпінгові мита на українську арматуру й катанку. Цей захисний захід поширився на ринки всіх країн Євразійського економічного союзу. Через рік АКМР ініціював антидемпінгове розслідування проти аналогічної російської продукції. Його результатом стало запровадження Україною антидемпінгових митних тарифів з початку 2018 року.

«Потім ми ініціювали розслідування щодо поставок арматури й катанки з Білорусі та Молдови. Ми не бачили великої зацікавленості представників урядових організацій вирішити це питання. На їх рішення багато в чому впливає необхідність пояснювати свої рішення на міжнародному рівні. Сподіваємося, що ситуація зміниться, і уряд  сміливіше захищатиме внутрішній ринок», – резюмував Володимир Ткаченко.

Як повідомляв GMK Center, у грудні 2019 року Україна запровадила антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей з Білорусі та Молдови строком на 5 років. Захисні заходи почали діяти з початку 2020 року.

Для Білоруського металургійного заводу і його литовського експортера («Торговий Дім БМЗ-Балтія») встановлено нульове антидемпінгове мито. Для інших виробників та експортерів продукції походженням з Білорусі – 31,08%. Мито на прутки Молдавського металургійного заводу встановлено в розмірі 13,8%. Для інших виробників і експортерів того ж товару з Молдови – 35,37%.

У АМКР заявили, що вважають за необхідне переглянути рішення про встановлення нульового антидемпінгового мита на прутки з вуглецевої та інших легованих сталей БМЗ, оскільки результати розслідування свідчать про очевидні докази присутності демпінгу.