Американський експерт окреслив механізми деблокади морських портів України

Одностороння блокада Чорного моря з боку Росії коштує Україні та Заходу мільярди доларів

Блокада Росією морської торгівлі з Україною за будь-яким розумінням визначення цього слова прирівнюється до піратства, або, принаймні, до його загрози. Прийнявши приховані погрози РФ топити торгові судна під іноземним прапором у міжнародних водах, Захід дозволив цим Кремлю успішно шантажувати світ. Американський дипломат Курт Волкер вважає, що розвинені країни мають покласти край такому виду піратства, застосувавши весь арсенал наявних механізмів.

За його словами, попри нормальну дію зернової угоди, яка дозволяє обмежений потік експорту зерна, вона створює правовий фасад, який узаконює військові дії РФ щодо блокування всього іншого українського морського експорту, зокрема, продукції гірничо-металургійного комплексу, яка у 2021 році становила до 50% від усього українського експорту та забезпечила більше третини валютних надходжень до бюджету країни.

«Зернова угода надає Росії безпрецедентну роль у нагляді за чорноморським судноплавством, попри те, що вона має юридичні претензії лише на 10% берегової лінії Чорного моря та є учасником Конвенції Монтре, яка була розроблена для забезпечення свободи торгівлі через протоки Босфор і Дарданелли. Конвенція покладає на Туреччину, а не на Росію, роль забезпечення свободи судноплавства», – коментує Волкер.

На думку дипломата США, Велика Британія, Нідерланди, країни G7, ЄС і всі союзники по НАТО повинні вимагати, щоб Росія негайно відмовилася від своїх загроз нормальному комерційному судноплавству в міжнародних водах Чорного моря, що дозволило б українським портам повернутися до повноцінної роботи.

Серед основних кроків для розв’язання проблеми судноплавства в Чорному морі, на думку Курта Волкера є:

• збільшення зусиль з розмінування, надання відповідних технічних засобів;
• впровадження програми страхування від воєнних ризиків для судноплавних компаній, які ведуть пряму торгівлю з Україною;
• участь країн НАТО в операціях, які не створюють загрози свободі судноплавства в міжнародних водах Чорного моря, для підтримки принципу безперешкодного транзиту.

«Нарешті, країни НАТО повинні попередити, що будь-які атаки будь-якої організації на комерційне судно в міжнародних водах Чорного моря вважатимуться актом піратства і не допускатимуться. Згідно з міжнародним правом, на такі атаки можна відповісти прямою військовою відповіддю. Країни НАТО мають засоби для цього, навіть якщо їхні кораблі не заходять у Чорне море», – вважає американський дипломат.

Підтримка свободи судноплавства в Чорному морі узгоджується з довгостроковою політикою США та інших країн і в основному служить економічним, а не військовим цілям, додав Волкер.

«Було б неймовірно нахабно та невиважено з боку Росії атакувати міжнародні судна у відкритих водах Чорного моря. Настав час визнати, що РФ блефує і назавжди відкрити одеські порти», – резюмує колишній спецпредставник США в Україні.

Нагадаємо, за підсумками 2022 року морські порти України скоротили вантажообіг на 61,4% у порівнянні з 2021 роком – до 59 млн т. Експортна перевалка вантажів портовиками скоротилася на 59,5% р./р. – до 47,8 млн т, а імпортна – на 74,2%, до 6,2 млн т. Серед лідерів за номенклатурою вантажів є зернові – 28,8 млн т, а також наливні грузи – 4,8 млн т. Морський транспорт торік забезпечив 54% українського експорту.

При цьому, вантажі ГМК минулого року оброблялися лише перші два місяці, хоча до блокади морських портів вони були одним з основних вантажів для портовиків – 70% експорту відвантажувалось саме через порти. Наразі гірничо-металургійні компанії змушені вивозити продукцію за кордон лише залізничними шляхами, що значно вдарило по обсягах експорту та виробництва за підсумками 2022 року та продовжує тиснути на показники у поточному році.

Як прогнозує президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, збільшення морського експорту ГМК у результаті розблокування портів, за попередніми оцінками, дасть змогу відновити завантаження металургійних підприємств з нинішніх показників до принаймні 35-45%.

Аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує $420 млн через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати й готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад $5 млрд.

Як повідомлялось раніше, Україна у 2022 році скоротила експорт руди на 45,9% р./р. – до 23,98 млн т. Експорт чавуну впав на 59% р./р. – до 1,32 млн т, напівфабрикатів – на 72% р./р., до 1,89 млн т, феросплавів – на 47,7% р./р., до 349,6 тис. т. Основні обсяги експорту спрямовувались до країн Євросоюзу.