Низька фіскальне навантаження дає європейським сталеливарникам серйозні конкурентні переваги в екомодернізації

86% сталеливарних компаній Європи, які виробляють сталь конвертерний спосіб, у 2020 році взагалі не платили за викиди СО2.

Такі висновки наводяться в дослідженні «Як працює система EU ETS: приклад віробніків сталі ЄС», здійсненому аналітиками GMK Center.

Як відомо, в Європейському Союзі діє доволі жорстке законодавство щодо викидів парникових газів. Однак обсяг безкоштовних квот на емісію СО2 перевищує фактичний обсяг викидів.

Наприклад, у 2020 році квоти на безкоштовну емісію вуглекислого газу для виробників стали конвертерний спосіб покрили фактичні викиди СО2 на 136%. Як наслідок, 18 з 22 найбільших європейських виробників конвертерної сталі (а це 86% всіх потужностей ЄС) мали минулого року надлишкові квоти, тобто взагалі не платили за викиди.

«Надлишкові квоти з’явилися у виробників сталі ЄС не через ефективність проєктів декарбонізації, а через зменшення обсягів виробництва (зниження обсягів виробництва конвертерної сталі в ЄС у 2020 році в порівнянні з 2013 роком становило 22%) і специфіки механізму системи торгівлі квотами. При створенні цієї системи в ЄС був закладений завищений рівень безкоштовних квот», – пояснюється в дослідженні.

Більше того, європейські сталеливарні підприємства у 2020 році могли б отримати близько €1 млрд додаткового доходу за рахунок продажу надлишкових квот у системі EU ETS.

Перевищення обсягу безкоштовних квот над фактичними викидами спостерігається вже 15 років. Протягом цього часу сталевиробники ЄС мали можливість отримувати вигоду з продажу невикористаних квот.

«Ціноутворення на викиди вуглецю не є стимулом декарбонізації в ЄС. Виробники реалізують проєкти декарбонізації, фактично не маючи фіскального навантаження. Фактором, що стимулює процеси скорочення викидів сталевиробників у ЄС, є інструменти фінансування проєктів з боку держави», – наголошується в дослідженні.

Згідно з умовами фази 4 EU ETS, яка стартувала в 2021 році, обсяг безкоштовних квот буде коригуватися на змінну середніх обсягів виробництва за два останні роки, якщо обсяг виробництва змінився більше ніж на 15% від базового, який використовувався для розрахунку безкоштовних квот.

Іншими словами, з поточного року безкоштовні квоти не перевищуватимуть обсяг фактичних викидів більш ніж на 15%.

Нагадаємо, система оподаткування емісії СО2 в Україні передбачає платежі за кожну тонну викидів. Тому навіть при діючих ставках податку за викиди СО2 (у 2020 році – 10 грн/т) вітчизняні виробники несуть велику фіскальне навантаження.

До того ж останніми роками неодноразово робилися спроби збільшити ставку цього податку.