Exclusive Євген Олексієнко: «Український ринок металоторгівлі зросте на 6-10% за 2 роки»

Керівник найбільшого українського металотрейдера «Метінвест-СМЦ» про ринок і роботу компанії в поточних умовах

Втрата маріупольських комбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча сильно позначилася на внутрішньому ринку металопрокату – припинився випуск слябів, товстолистового прокату понад 8 мм, двотаврів, залізничних рейок тощо. Це призвело до дефіциту зазначеної продукції. «Метінвест» майже одразу розпочав на українських підприємствах, що збереглися, роботу з випуску окремих “втрачених” видів металопродукції й став закуповувати імпортний прокат.

Про тенденції на внутрішньому ринку металоторгівлі, роботу у сфері логістики та імпорту сталі, а також про бачення повоєнного відновлення української інфраструктури в інтерв’ю GMK Center розповів Євген Олексієнко, генеральний директор «Метінвест-СМЦ».

Які ключові зміни відбулися на українському ринку металоторгівлі з початку війни?

– Ринок металоторгівлі змінився з початком повномасштабних військових дій у 2022 році. З ринку пішли дрібні гравці, які не змогли адаптуватися під нові реалії. Відбулося укрупнення галузі в бік ключових національних гравців-металотрейдерів. Через зниження попиту збільшилася конкуренція, що знизило маржинальність.

Наша компанія через втрату істотної лінійки продукції, виробленої на українських активах, також трансформувалася з розподільчої мережі в повноцінного металотрейдера, якому необхідно закуповувати імпортний прокат на вільному ринку.

Які зміни в попиті на металопродукцію в Україні ви спостерігаєте останніми роками? Які сегменти ринку генерують найбільший попит?

– З початком повномасштабної війни попит у 2022 році впав на 57%. Далі 2023 року на тлі низької бази порівняння попит зріс на 47%, а 2024-го – на 10%. Але навіть з урахуванням такого зростання, ємність ринку за підсумками 2024 року залишається на 30% нижчою за рівень 2021-го. Це пов’язано як із втратою територій, де перебували великі споживачі, так і з руйнуванням виробництв. Через невизначеність та високі ризики стримується інвестиційна активність в Україні.

Серед галузей за найбільшим споживанням металопрокату можна відзначити будівельну, метизну та трубну галузі, металообробку та гірничо-металургійний комплекс.

На початку війни найсильніше постраждали ланцюжки поставок. Чи відчуває «Метінвест-СМЦ» логістичні складнощі та потребу в оптимізації маршрутів?

– На сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, але, на жаль, ми все ще відчуваємо певні логістичні труднощі. Війна внесла довгострокові зміни в логістичні маршрути та змусила нас переосмислювати звичні логістичні схеми. Йдеться про доставку сировини для виробничих майданчиків в Україні, а також напівфабрикатів на перекатні активи «Метінвесту» в ЄС, продукція яких продається на сервісних центрах «Метінвест-СМЦ».

Обстріли портової інфраструктури, пошкодження залізничних колій, блокування прикордонних переходів змушують адаптуватися і змінювати, здавалося б, налагоджені логістичні шляхи.

Зі збільшенням імпорту продукції ми також почали використовувати орендовані перевалочні потужності поблизу портів для оптимізації логістичних витрат для доставки в міста, де поки що немає наших металоцентрів, але присутні наші клієнти.

Крім оптимізації поточних логістичних маршрутів, важливим завданням є відкриття нових логістичних маршрутів завдяки використанню флоту, що відвантажує руду на далекі ринки, що дасть змогу скоротити не тільки логістичні витрати, а й час доставки імпортної продукції. Один з таких маршрутів наразі тестується нашою командою.

Ми розуміємо, що ефективна логістика критично важлива для забезпечення безперебійної роботи і покриття запитів наших клієнтів. Тому наша команда перебуває постійно в пошуку оптимальних маршрутів, зокрема з використанням мультимодальних перевезень, адаптуючись до реалій воєнного часу і готуючись до майбутнього відновлення економіки.

Війна сильно змінила регіональну картину економічної активності і, як наслідок, продажів металопродукції. Як ваша компанія з початку війни змінила свою складську політику?

– Ми перебуваємо в процесі форматування нашої поточної мережі металоцентрів.

На кількох металоцентрах ми організували окремі склади для клієнтів середнього та малого бізнесу, що вже зараз дає змогу забезпечувати оперативне відвантаження. Працюємо над розвитком сервісу для роздрібних клієнтів, онлайн-магазином з можливістю оплатити карткою і доставкою металу.

Ми розглядаємо і відкриття нових площ у різних форматах і регіонах для задоволення потреби наших поточних і майбутніх клієнтів. З розширенням імпорту з’явилися додаткові криті площі поблизу морських портів.

Які функції виконують два польські склади «Метінвест-СМЦ»?

– Склади в Польщі призначені для забезпечення потреби клієнтів європейського ринку прокатом виробництва підприємств Групи «Метінвест».

Чи вдається зараз налагоджувати на діючих підприємствах випуск металопродукції, що стала дефіцитною після втрати двох маріупольських меткомбінатів?

– Після повномасштабного вторгнення низку українських активів «Метінвесту» було зупинено і зруйновано. Найбільших збитків у частині сортаменту готового металопрокату і товарних напівфабрикатів завдала втрата маріупольських комбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча. В Україні повністю припинився випуск слябів, листового прокату товщиною понад 8 мм, двотаврів, магістральних рейок та іншої продукції.

З 2022 року на українських активах, що збереглися, було розпочато роботу з «переосвоєння» окремих типорозмірів і марок виробів, втрачених разом із маріупольськими майданчиками: на «Запоріжсталі» – сталевих слябів для забезпечення європейських заводів «Метінвесту», гарячекатаних і холоднокатаних рулонів і листа; на «Каметсталі» – фасонних профілів (швелера, куточки) та крупнопорошкових помольних куль.

Дефіцит металопродукції, випуск якої був технічно неможливий в умовах системних підприємств в Україні, «Метінвест-СМЦ» компенсує за рахунок поставок з європейських заводів Групи, а також шляхом імпорту прокату третіх осіб. Із середини 2022 року розпочалися перші поставки в Україну з італійських активів «Метінвесту», таких як Trametal S.p.A. і Ferriera Valsider. Подальша географія постачальників розширювалася і включила Румунію, Словаччину, Болгарію, Польщу, Туреччину і Китай. Ми залишаємося провідним постачальником товстолистового прокату, зокрема і з європейських активів Групи «Метінвест».

Також ми реалізували різні схеми співпраці з іншими українськими виробниками. Так, у колаборації з Дніпровським металургійним заводом (DCH) за толінговою схемою були налагоджені поставки на внутрішній ринок великосортного прокату будівельного та машинобудівного призначення, а взаємодія з вітчизняними трубними заводами («Комінмет», «Трубосталь» тощо) дала змогу покрити нестачу обсягів електрозварювальних труб і профілів.

Як компанія вибирає позиції для імпорту?

– У 2025 році ми прогнозуємо власний імпорт на рівні 200 тис. т металопрокату.

Основною продукцією в нашому імпортному портфелі є товстий лист, який раніше виробляли на «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча. Також ми спеціалізуємося на імпорті специфічних/проєктних позицій.

Ми імпортуємо всю продукцію, яка не виробляється на українських підприємствах «Метінвесту» або якщо існують вимоги клієнтів щодо конкретного виробника або конкретного проєкту:

• гарячекатаний плоский прокат;
• оцинкований прокат;
• рейковий прокат;
• балки;
• великі куточки;
• холоднокатаний прокат.

Ми продовжуємо працювати в напрямку розширення сортаменту імпортної продукції як у комерційному, так і в напрямку проєктних продажів, фокусуючись на чорному прокаті та прокаті з покриттям.

У частині спеціалізованого прокату, як-от рейки, ми продовжуємо зміцнювати нашу співпрацю з виробниками, для яких «Метінвест» є також і постачальником залізної руди, і залишається надійним партнером для ключових галузей економіки України.

Чи відчуває компанія тиск з боку імпорту? Чи бачите ви небезпеку того, що Україна стане за низкою видів металопродукції нетто-імпортером?

– Найбільший тиск спостерігається з боку турецьких виробників. З огляду на сформовану кон’юнктуру світового ринку, Туреччина бачить для себе великий потенціал у збільшенні поставок на український ринок і активно його розвиває, маючи для цього виробничі потужності та привабливі ціни. Близькість до України після відкриття морських портів забезпечила для Туреччини оптимальну логістику.

Дешева сировина на адресу турецьких виробників – сляби з Росії для виробництва плоского прокату і гарячекатаний рулон з Китаю для виробництва труб дають можливість отримувати низьку собівартість і можливість надання низьких цін на експорт. Аналогічна ситуація відбувається з імпортом слябів у Європу, спостерігається інтерес чеського виробника Vitkovice Steel до поставок в Україну товстого гарячекатаного листа з російських слябів.

Ключові сегменти, в яких спостерігається зростання імпорту – продукти, які раніше вироблялися на маріупольських комбінатах, передусім товстий гарячекатаний лист, оцинкований прокат, двотаврові балки, великі куточки, а також рейкова продукція. Одночасно з цим спостерігається зростання частки внутрішнього виробництва прокату з полімерним покриттям, але частка імпорту поки що залишається суттєвою.

Якщо на європейському ринку за багатьма продуктами встановлено загороджувальні мита та квотування імпорту, то в Україні антидемпінг запроваджено лише за низкою продуктів, і в разі перерозподілу торговельних потоків світової торгівлі є ризик потрапляння додаткових обсягів імпорту на ринок України.

Яка динаміка попиту на металопродукцію в інфраструктурному будівництві та під час відновлення зруйнованої інфраструктури?

– Інфраструктурні проєкти у 2023-2024 рр. давали істотний приріст у попиті та споживанні металопрокату. Це зумовлювало зростання попиту на арматуру і товстий гарячекатаний лист (для відновлення зруйнованих мостів і дамб, захисту енергооб’єктів), а також на трубну і метизну продукцію (для оборонних укріплень).

Якщо у вас оцінки, скільки сталі потрібно для післявоєнного відновлення української інфраструктури?

– Війна принесла велику кількість руйнувань і збитків різним секторам і ця цифра, на жаль, збільшується з кожним днем. За останніми офіційними даними, станом на кінець 2024 року загальні прямі збитки економіки України склали понад $170 млрд. Найбільше постраждали житловий сегмент і транспортна інфраструктура, далі йдуть енергетика і промисловість.

Основне це житло (повністю зруйновано понад 27 тис. багатоквартирних будинків) і соціальна інфраструктура (400 навчальних закладів, 200 медичних установ та ін.) Для того, щоб допомогти даному сектору, ми розробили концепцію «Сталева Мрія», яка містить набір готових проєктів з використанням сталевого каркаса для швидкого відновлення і збільшення споживання сталі.

Якщо говорити про транспортну інфраструктуру, то там повністю зруйновано понад 300 мостів, що потребуватиме в майбутньому великої кількості товстого листа й арматури. Також значних збитків зазнали об’єкти генерації електроенергії ТЕС, ТЕЦ і ГЕС.

На сьогодні складно говорити про чіткі цифри щодо кількості сталі для відновлення, плюс необхідно враховувати будівництво нових проєктів у різних секторах, але, за нашими попередніми прорахунками, це понад 2 млн т протягом перших 10 років. І ми робимо все можливе для забезпечення цього обсягу.

На яких напрямках «Метінвест-СМЦ» робитиме акцент найближчим часом?

– Основний фокус буде зроблено на розвиток клієнтського сервісу та асортименту для підприємств малого та середнього бізнесу, оскільки вони зараз становлять основу української економіки. У частині розвитку складської інфраструктури основний акцент зараз на збільшенні критих складських потужностей, оскільки посилюються вимоги клієнтів до зовнішнього вигляду продукції, що робить це важливим фактором при виборі постачальника металопрокату.

Який ваш прогноз розвитку українського ринку металоторгівлі на найближчі пару років?

– На найближчі два роки компанія закладає стриманий прогноз на рівні 6-10% щорічного приросту. У разі продовження бойових дій попит генеруватиме оборонно-промисловий комплекс, а також будівництво оборонних укріплень.

У разі припинення бойових дій і настання миру фокус буде зміщений у бік відновлення інфраструктури і тут, звісно, зростання попиту може бути набагато більшим. Попит на металопродукцію визначатиметься обсягами інвестицій, які прийдуть в економіку України, а це залежатиме від упевненості збереження миру і гарантії безпеки вкладених інвестицій.

Зростання попиту й активізація економіки призведуть до відновлення маржинальності, відновлення регіональних металотрейдерів, а також інвестицій у розвиток металобаз і сервісів, що надаються.