Внаслідок війни Україна втратила 74% видобутку коксівного вугілля

З 2013 р. по 2024 р. видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%. Імпорт коксівного вугілля за вказаний період знизився на 89% у зв’язку зі скороченням виробництва сталі, а імпорт коксу повернувся на рівень 2013 р.

До початку війни Україна була однією з чотирьох країн у світі, що була повністю забезпечена сировиною для виробництва сталі (вугілля, кокс, залізна руда, марганцева руда, феросплави). У 2013 р. українські шахти видобули 23,7 млн т коксівного вугілля. На неконтрольованих територіях Донецької та Луганської області опинилися Краснодонвугілля, шахта імені О. Ф. Засядька, Макіїввугілля, Шахтоуправління «Донбас», які сумарно видобували 8,6 млн т коксівного вугілля.

Також на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської області залишилися 5 коксохімічних заводів, в т.ч. та коксові батареї, що входили до складу Алчевського металургійного комбінату. Протягом 2022-2024 рр. російські війська зруйнували Азовсталь, що мав 1,2 млн тон коксових потужностей та Авдіївський коксохімічний завод, один з найбільших у Європі. За оцінками GMK Center, Україна сумарно втратила близько 64% коксохімічних потужностей за 2014-2024 рр.

Частина заводів зруйнована, а шахт – затоплена, що унеможливлює швидке відновлення виробництва навіть за умови повернення контролю над територіями. Наразі для галузі постав значний ризик у зв’язку з зупинкою видобутку на Шахтоуправлінні «Покровське», частка якого на українському ринку коксівного вугілля у 2024 р. складала 66%.

Перехід на імпортну сировину (кокс і коксівне вугілля) значно погіршить фінансову ситуацію металургійних компаній, їх можливість підтримувати бізнес, інвестиції, обслуговування боргів, соціальні ініціативи. Через погіршення конкурентоспроможності постане питання про обмеження експорту сталевої продукції з України у регіони, що пов’язані з більшими транспортними витратами, та про скорочення обсягів металургійного виробництва.