Exclusive Витрати на охорону навколишнього середовища в Україні у 2024 році склали $1,1 млрд

27,5% усіх витрат припало на гірничо-металургійний комплекс

Витрати на охорону навколишнього середовища в Україні сильно впали через повномасштабну агресію РФ. Так, поточні витрати на природоохоронну діяльність скоротились з $1,1 млрд у довоєнному 2021 році до $746 млн у 2022-му, а капітальні інвестиції – з $517 млн до $199 млн відповідно. Проте ці обсяги почали поступово відновлюватися у наступні роки. Зокрема, у 2024 році поточні витрати склали $864 млн, а капітальні інвестиції – $194 млн.

Гірничо-металургійний комплекс є одним з лідерів за рівнем екологічних витрат. У 2024 році екологічні витрати у сфері видобутку металевих руд склали 19% від сумарних екологічних витрат в Україні. Частка металургії дорівнювала 8,6%. Діюче законодавство вимагає дотримання екологічних норм і гірничо-металургійні компанії самі також відчувають відповідальність за охорону навколишнього середовища.

Витрати підприємств сфери видобутку металевих руд на охорону довкілля у 2024 році порівняно з рівнем 2022-го зросли на 12% – до $202 млн. Аналогічний показник у металургії скоротився з $130 млн у 2022 р. до $90 млн у 2024 р., що насамперед пов’язано з втратою активів внаслідок війни та скороченням обсягів економічної активності. Загальний обсяг капітальних інвестицій на охорону довкілля у 2024 році у сфері видобутку металевих руд та металургії становив $38,2 млн та $42,2 млн відповідно.

В умовах війни підприємства мінімізують капітальні витрати та спрямовують основні зусилля на підтримку поточної діяльності. Це стосується і природоохоронних заходів. Зокрема, у сфері видобутку металевих руд у структурі екологічних витрат у 2024 р. переважали поточні витрати (80%), тоді як на капітальні інвестиції припадало лише 20%. Зараз низка залізорудних підприємств скоротила виробництво або взагалі припинила роботу через невідшкодування ПДВ, високі ціни на електроенергію та логістичні проблеми.  Ці чинники також негативно впливають на можливість впровадження заходів, які б мінімізували вплив видобутку залізної руди на довкілля.

Одночасно у металургії дещо інша ситуація: поточні витрати становлять 54% від сумарних екологічних витрат, капітальні інвестиції – 46%.

Поточні витрати за видами природоохоронних заходів у добуванні металевих руд та металургії у 2024 році склали:

• охорона атмосферного повітря, попередження змін клімату та захист озонового шару – 137 млн грн та 1,25 млрд грн відповідно;
• забір і очищення стічних вод – 1,2 млрд грн та 376 млн грн;
• поводження з відходами – 4,6 млрд грн та 257 млн грн;
• захист і відновлення ґрунтів, підземних і поверхневих вод – 522 млн грн та 45 млн грн.

Капітальні інвестиції за видами заходів у добуванні металевих руд та металургії у 2024 році склали:

• охорона атмосферного повітря, попередження змін клімату та захист озонового шару – 121 млн грн та 221 млн грн відповідно;
• забір і очищення стічних вод – 6 млн грн та 16 млн грн;
• поводження з відходами – 750 млн грн та 1,4 млрд грн;
• захист і відновлення ґрунтів, підземних і поверхневих вод – 732 млн грн та 16 млн грн.

В межах інтеграції з ЄС та досягнення поставлених в Green Deal кліматичних цілей перед українським ГМК стоять величезні виклики. Українська металургія потребує значної модернізації потужностей задля досягнення цілей скорочення викидів парникових газів. За деякими оцінками, для впровадження вже оголошених українськими металургійними компаніями планів необхідно $11 млрд інвестицій.

Виключно за власний кошт та в умовах війни, коли закритий доступ до західних ринків капіталів,  реалізувати ці наміри неможливо. Реалістичний варіант екомодернізації металургійних потужностей передбачає доступ українських компаній до європейських механізмів «зеленого» фінансування. Україна як кандидат на вступ ЄС повинна мати доступ до них на тих самих умовах, що вже є у європейських компаній.

Така форма підтримки допоможе не лише швидкому післявоєнному відновленню української металургії, але й дозволить інтегрувати наші «зелені» потужності у європейські ланцюжки поставок. Це буде взаємовигідним рішенням як для України, так і для європейського ринку сталі.