Євросоюз у 2025 році збільшив імпорт довгого прокату на 17,2% р./р.

У 2025 році на ринок Євросоюзу було спрямовано 8,43 млн т довгого сталевого прокату з третіх країн, що на 17,2% більше порівняно з 2024 роком. Зростання свідчить про поступове відновлення попиту з боку будівельного сектору та машинобудування в країнах блоку.

Найбільші обсяги поставок припадають на прутки та бруски гарячекатані в бунтах (HS 7213) – 2,49 млн т порівняно з 2,47 млн т роком раніше (+0,6% р./р.). Ще 2,29 млн т імпорту становлять інші прутки та бруски з вуглецевої сталі (HS 7214). Це на 22,1% більше порівняно з 2024 роком.

До трійки основних товарних категорій також входять інші прутки та бруски з інших легованих сталей; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (HS 7228) – 1,19 млн т (+84,8% р./р.). Імпорт кутиків, фасонних і спеціальні профілів із нелегованої сталі (HS 7216) зріс до 755,15 тис. т, що на 11,4% більше р./р.

Основним постачальником довгого прокату на ринок Євросоюзу у 2025 році залишалася Туреччина. Поставки з цієї країни сягнули 1,86 млн т, що на 15,6% р./р. більше. Основу експорту становили інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (HS 7214) – 575,4 тис. т (+36% р./р.), а також прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (HS 7213) – 473,9 тис. т (-0,8% р./р.).

Суттєве збільшення експорту було зафіксовано з України. У 2025 році українські виробники поставили до ЄС 768,4 тис. т довгого прокату, що на 60,1% р./р. більше. Основними товарними позиціями стали прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (HS 7213) – 361,7 тис. т (+53,7% р./р.) та інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (HS 7214) – 252,6 тис. т (+270,7% р./р.).

Серед азійських постачальників важливу роль відіграє Китай, який у 2025 році збільшив поставки до ЄС до 1,68 млн т, що на 40,5% р./р. більше. Основну частину китайського експорту становили інші прутки та бруски з інших легованих сталей; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей (HS 7228) – 581,03 тис. т (+58,3% р./р.), а також інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (HS 7214) – 379,79 тис. т (+29,9% р./р.).

Індія у 2025 році збільшила експорт довгого прокату до ЄС на 28% р./р., до 342,1 тис. т. Основу поставок становили інші прутки та бруски, кутики, фасонні та спеціальні профілі з корозійностійкої сталі (HS 7222) – 190,64 тис. т (+25,7% р./р.), а також дріт із корозійностійкої сталі (HS 7217) – 56,57 тис. т (+13,3% р./р.).

Різке зростання показала Індонезія. У 2025 році її експорт довгого прокату до Євросоюзу зріс більш ніж у 13 разів, до 450,9 тис. т (+1222,9% р./р.). Майже весь обсяг припав на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (HS 7213) – 445,8 тис. т (+1387,6% р./р.), тоді як другим за обсягами сегментом залишався дріт із корозійностійкої сталі (HS 7223) – 5,0 тис. т (+24,9% р./р.).

В’єтнам суттєво скоротив поставки. У 2025 році експорт до ЄС зменшився на 72,2% р./р., до 131,7 тис. т після різкого зростання роком раніше. Основними товарними категоріями залишалися прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (HS 7213) – 97,99 тис. т (-78,8% р./р.), а також інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручені (HS 7224) – 20,44 тис. т (0,7 тис. т у 2024 році).

«Саме в сегменті довгого прокату європейські виробники мають усі шанси повністю замістити імпорт. У ЄС достатньо вільних потужностей для цього, а СВАМ робить імпорт довгого прокату виробленого BF-BOF шляхом практично неможливим. Подивимося у найближчому майбутньому, наскільки європейські виробники сталі зможуть збільшити утилізацію своїх потужностей», – коментує Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

Збільшення імпорту довгого прокату свідчить про збереження залежності європейського ринку від зовнішніх постачальників, зокрема в сегменті будівельної сталі. Високі витрати на енергію та обмежена конкурентоспроможність частини виробників у ЄС продовжують стимулювати попит на імпортну продукцію.