Exclusive Експорт сталі з Китаю, який стрімко зростає, втратить оберти з 2026 року

Зростання ролі напівфабрикатів і перерозподіл напрямків поставок стають основними трендами китайського експорту сталі

Експорт металопродукції з Китаю у 2025 році, ймовірно, знову поб’є рекордний показник, сягнувши більш ніж 115 млн т. У 2024 році ці обсяги сягнули 111,1 млн т (+23,1% р./р.) – максимального рівня за всю історію. 2026 рік може стати переломним моментом для китайських експортерів через поєднання внутрішніх регуляторних змін, а також трансформацію структури й географії зовнішніх поставок.

Протягом січня-жовтня 2025 року металургійні підприємства Китаю експортували 97,7 млн т сталі, що на 6,2% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. За даними ринку, в листопаді обсяги відвантажень перевищили 10 млн т, за 11 місяців експорт сягнув майже 107 млн т. За умови збереження середньомісячного рівня у грудні на позначці приблизно 9,8 млн т річний показник може сягнути 117,3 млн т.

Структура експорту дедалі помітніше змінюється. Поставки готової металопродукції за 10 місяців 2025 року зросли на 6,2% р./р., до 97,74 млн т. Основним драйвером загального приросту став сегмент напівфабрикатів. Їх експорт у січні-жовтні зріс у 2,6 раза р./р., до 11,9 млн т. Для порівняння: за весь 2024 рік Китай відвантажив 6,3 млн т напівфабрикатів, а у 2023 році – лише 3,3 млн т.

Різке зростання експорту слябів і заготовки має кілька взаємопов’язаних причин. Антидемпінгові та захисні заходи проти готового прокату з Китаю охоплюють дедалі ширше коло країн. У 2024–2025 роках нові або розширені розслідування та мита запроваджували в Південно-Східній Азії, на Близькому Сході, в Латинській Америці та Європі. Напівфабрикати ж у багатьох юрисдикціях або взагалі не підпадають під такі заходи, або обкладаються значно м’якшими обмеженнями.

Експорт напівфабрикатів дає можливість китайським виробникам зменшити торговельні ризики та передати частину маржі й вуглецевого сліду на наступну ланку переробки. Це особливо важливо на тлі дії та майбутнього повномасштабного запуску CBAM у ЄС. Хоча механізм уже поширюється і на напівфабрикати, фактичний фінансовий тиск для них поки що нижчий, ніж для готової продукції з високою доданою вартістю. Експорт напівфабрикатів стає для Китаю відносно безпечнішим каналом присутності на зовнішніх ринках.

Слабкий внутрішній попит на сталь у Китаї, зокрема з боку будівельного сектору й інфраструктури, змушує комбінати підтримувати завантаження потужностей через експорт. Продаж напівфабрикатів дає можливість швидко вивільняти обсяги без потреби агресивно демпінгувати готову продукцію, що підвищує ризик виникнення торговельних конфліктів.

Серед основних ринків – споживачів китайської сталі за січень-жовтень 2025 року залишаються країни АСЕАН – 27,95 млн т (-1% р./р.), Африканський союз – 13,78 млн т, країни Перської затоки – 11,01 млн т (+12,1% р./р.) і Євросоюз – 4,18 млн т (+25,1% р./р.).

Попри підготовку до запровадження CBAM і загальну жорсткість торговельної політики ЄС, експорт китайської сталі до блоку й далі зростає двозначними темпами.

Головною зміною для галузі стане запровадження з 2026 року обов’язкового ліцензування експорту окремих видів сталевої продукції з Китаю. Хоча офіційно цей механізм декларують як інструмент моніторингу і впорядкування торгівлі, фактично він означатиме посилення державного контролю над обсягами, номенклатурою та напрямками поставок.

Для ринку це матиме кілька наслідків. Зростатиме роль адміністративного регулювання, що впливатиме не стільки на сукупні обсяги, скільки на номенклатуру продукції та пріоритетні напрямки експорту. Конкуренція за ліцензії може стимулювати консолідацію серед експортерів і надати перевагу великим державним і напівдержавним групам.

Структура експорту може знову змінитися: частина виробників спробує оптимізувати портфель поставок до кінця 2025 року, тоді як у 2026 році фокус дедалі більше зміщуватиметься на напівфабрикати, а також на більш маржинальні або стратегічно важливі ринки.

У сукупності з розширенням антидемпінгових заходів у світі та повноцінним фінансовим запуском CBAM у ЄС це створює умови, за яких китайський сталевий експорт у 2026 році дедалі більше трансформуватиметься з погляду структури продукції та географії поставок. Китай уже активніше використовує експорт напівфабрикатів як інструмент адаптації до нової глобальної торговельної реальності, намагаючись зберегти присутність на зовнішніх ринках за умов наявності бар’єрів, що зростають.