shutterstock shutterstock

Практика показує, що проблеми з цією дещо складною документацією мають усі компанії, які вже подають нову звітність

Механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) вже фактично працює. Компанії вже подають звітність про викиди вуглецю, зіштовхуючись з першими проблемами. Знаходячись у постійній комунікації з компаніями-членами Федерації роботодавців України (ФРУ) з приводу CBAM можу зробити висновок, що проблеми з подачею звітності були у всіх компаній. Така звітність є новою і досить складною для українських компаній. Компанії фактично вимушені опановувати нові знання та вміння в режимі learning by doing.

Перші проблеми

Проблеми, що виникли на етапі подання звітності, можна розділити на декілька напрямків:

  1. Інформаційні проблеми.

На жаль, для багатьох компаній, які мають у своїх штатах працівників, які відповідають за питання екології або сталого розвитку та які можуть самостійно заповнити звіти, що надсилаються їх партнерами з ЄС, стало питання доступу до необхідних даних. А саме: до стандартних коефіцієнтів, наприклад, показника (коефіцієнта) викидів СО2 на 1 кВт спожитої потужності, оскільки звітування на основі контрольних значень за замовчуванням завершено влітку цього року. Ми ще навесні цього року зверталися до уряду з проханням допомогти вирішити це питання, адже це один із основних коефіцієнтів для розрахунків у звіті. Наскільки мені відомо – робота ведеться, але про результати, на жаль, інформація відсутня.

Іншим аспектом інформаційної частини проблем є отримання нашими компаніями інформації від виробників так званих прекурсорів (тобто дуже спрощено – сировини для виробництва товарів, які підпадають під дію CBAM). Адже для подачі звіту українському експортеру також потрібна певна інформація і від цих партнерів як в Україні, так і за кордоном.

  1. Відсутність у компаній навчених працівників, що можуть готувати відповідні звіти.

А також брак методологічної підтримки тих працівників, які вже є у компаній та які розуміють звітність в рамках системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Ми дуже часто отримуємо запит на проведення тренінгів та/або надання роз’яснень щодо цих звітів та їх заповнення.  Деякі компанії вирішують звертатися до консультантів. Вартість послуг яких є досить високою, а для деяких компаній неспівмірною, адже із всього спектру товарів, які експортуються, не всі з них підпадають під CBAM регулювання і відсоток «CBAM-товарів» є порівняно малий. Але вихід будь-якого товару на ринок ЄС – це довгий та кропіткий процес, конкуренція досить велика і в такому випадку ненадання звітів для імпортерів означатиме втрату ринку.

Позиція Єврокомісії на запитання європейських компаній щодо неможливості отримання звітів від партнерів з-за меж ЄС дуже чітка: не можете отримати інформацію – змінюйте партнерів.

Варто розуміти, що CBAM – це не у 2026 році, як дуже часто чую, комунікуючи з експертами, а це вже сьогодення. Поки що на рівні тренування в подачі звітів. Однак, їх подавати потрібно вже зараз, а не у 2026 році.

  1. Ускладнення процесів.

Далі потрібно буде верифікувати дані/звіти. І тут гостро стане питання з доступом до верифікаторів. Якщо точніше, то чи будуть в Україні верифікатори, які матимуть право проводити відповідну верифікацію. Крім того, буде питання щодо їх кількості, що в умовах підвищеного попиту на ці послуги, впливатиме ще й на вартість таких послуг.

Потреба у державній підтримці

На національному рівні, на нашу думку, вкрай необхідно прискорити створення в Україні інформаційної бази з показниками (коефіцієнтами) викидів СО2 на 1 кВт спожитої потужності.

Разом з тим, з боку влади потрібно запровадити рекомендаційну та методологічну підтримку:

  • українських експортерів, які підпадають під регуляцію CBAM, в ході підготовки документів, необхідних для експорту власної продукції до ЄС;
  • українських виробників прекурсорів у поданні інформації за запитом виробників товарів, що підпадають під CBAM, стосовно показника викидів СО2, оскільки викиди від виробництва прекурсорів повинні бути враховані при розрахунку загальних викидів СО2 при виробництві такого товару.

На нашу думку, необхідно невідкладно ініціювати перемовини з Єврокомісією стосовно застосування з 2026 року для України декларативного підходу до товарів, що імпортуються до ЄС та підпадають під дію CBAM. Тобто фактично того ж самого підходу, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на український бізнес та допоможе акумулювати додаткові ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого від війни.

Такі перемовини можуть ґрунтуватися на ч. 7 ст. 30 Регламенту (ЄС) 2023/956 Європейського парламенту та Ради від 10 травня 2023 р. про встановлення механізму вуглецевого коригування імпорту, що передбачає тимчасові заходи «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем одної або кількох третіх країн, на які поширюється CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або відповідних країн». З цією пропозицією ми зверталися до українського уряду ще навесні цього року.

Також важливо ініціювати переговори з Єврокомісією щодо залучення відповідальних органів української влади до розроблення законодавчих актів ЄС стосовно порядку верифікації звітності CBAM, щоб забезпечити можливість здійснювати верифікацію таких звітів українськими суб’єктами господарювання та у подальшому для взаємного визнання результатів верифікації з боку України та ЄС.

Зі свого боку, ФРУ також докладає зусиль для вирішення цих нагальних проблем на рівні Єврокомісії та конфедерації BusinessEurope.

Вплив CBAM на економіку

За оцінками компаній, повноцінний запуск CBAM матиме дуже сильний негативний вплив – експорт знизиться або навіть припиниться. Більш детальними оцінками впливу на економіку України (виробництво та експорт) ми зможемо поділитися найближчим часом.

У цьому контексті хочу навести один реальний приклад. При постачанні наших товарів, що підпадають під CBAM, імпортери вже зараз запитують: а скільки викидів СО2 відбувається при виробництві такого товару? І вже зараз порівнюються та прораховуються варіанти зміни постачальника, якщо викиди надмірні. Тобто формула для прорахунку конкурентоспроможності наших товарів фактично вже зараз доповнилася ще однією складовою – обсяг викидів СО2 при виробництві.