Дізнатись більше
Через обмеження НБУ великий бізнес не має доступу до західних ринків капіталу і не може розрахуватися з кредиторами
Війна спричинила для українського бізнесу майже нескінченну кількість проблем – від пошкоджень і втрати активів до фінансових, логістичних та кадрових труднощів. Для утримання економіки на плаву держава з перших днів почала втілювати заходи щодо стабілізації ситуації у фінансовій системі та посилено контролювати рух капіталів. На четвертому році війни ці обмеження, незважаючи на їх часткову лібералізацію, заважають великому бізнесу залучати необхідні для власного розвитку та країни в цілому інвестиції.
Проблеми великих компаній
Валютні обмеження є важливим заходом підтримки національної фінансової системи та запобіжником для надмірного відтоку капіталу, особливо в умовах війни. Наразі відбувається поступове пом’якшення останніх, що є дійсно позитивним сигналом для більшої частини бізнесу.
Так, з 10 вересня 2024 року було пом’якшено низку обмежень, що стосувалися купівлі та переказу валюти суб’єктами електронної комерції для сплати ПДВ у ЄС та для покриття викидів СО2, виплат за передбаченими договором перестрахування операціями та компенсації сплачених купонних платежів за єврооблігаціями. Вже з 10 травня 2025 року українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Крім того, було розширено можливості фінансування закордонних представництв та здійснення платежів за судовими процедурами, збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном, дозволено форвардні операції та ін.
«Так, є скорочені часові межі для повернення валютної виручки/товару та необхідно більше часу на адміністрування процесів валютного контролю, але перелік можливих транскордонних переказів валюти з України поступово розширюється», – розповів в коментарі GMK Center Іван Маринюк, керівник практики податкового права ЮФ «Ілляшев та Партнери».
Проте питання обмеження валютних операцій має велике значення для експортерів та компаній з іноземними інвестиціями, а з точки зору масштабу бізнесу – великих та частини середніх компаній. За словами Івана Маринюка, валютні обмеження є перепоною для залучення зовнішнього фінансування саме великого бізнесу, оскільки не має розуміння як можуть повертатися інвестиції, а встановленого ліміту на виплати дивідендів може бути недостатньо.
Опитування Європейської Бізнес Асоціації показують, що валютні обмеження суттєво впливають на бізнес. Зокрема, 81% опитаних компаній вважають, що обмеження валютних операцій негативно впливають на інвестиційну привабливість України. Крім того, валютні обмеження разом із покращенням умов бронювання співробітників, мораторієм на перевірки та покриттям військових ризиків український бізнес називає у переліку питань, у яких потребує найбільшої підтримки з боку держави.
За словами Вікторії Бурдейної, менеджерки комітетів Європейської Бізнес Асоціації, за результатами опитувань членських компаній Асоціації, найбільші труднощі для бізнесу створюють:
- Заборона на виплату дивідендів із прибутку, накопиченого до 1 січня 2024 року – багато компаній на момент початку війни вже мали значний обсяг нерозподіленого прибутку, і ці кошти досі заблоковані. Крім того, недостатнім є чинний ліміт для виплати «нових» дивідендів.
- Обмеження стосовно обслуговування кредитів, зокрема неможливість виплачувати «старі» позики нерезидентам (для тих виплат, які наразі не дозволені НБУ) та використовувати інструменти обслуговування єврооблігацій.
Частково ці проблеми вирішує новий механізм «стимулюючої валютної лібералізації». Він дозволяє виконання боргових зобов’язань за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року, та проведення розрахунків за імпорт товарів, постачання яких було здійснене до 23 лютого 2021 року, але лише в межах залученого нового іноземного капіталу.
Як зазначає Вікторія Бурдейна, ще залишаються і операційні обмеження, які заважають бізнесу:
- неможливість здійснювати оплату за імпортні товари, постачання яких було здійснене до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту);
- обмеження на купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних у компанії валютних коштів;
- обмежені можливості взаємозаліку зустрічних зобов’язань.
Через обмеження НБУ великий бізнес у країні не має доступу до західних ринків капіталу і не може розрахуватися з кредиторами. Оскільки зараз вся українська економіка стикається з критичною нестачею інвестицій, то це вже стає не просто проблемою великих компаній, а несе загрозу існуванню держави в умовах війни.
«Ми стикаємось із цим під час переговорів із міжнародними кредиторами. Наприклад, ми плануємо побудувати сонячну електростанцію потужністю 50 МВт на наших підприємствах і знайшли інституцію, готову надати фінансування. Проте на етапі обговорення фінансової моделі постає питання: «Ваш ліміт – €1 млн на місяць. Як ви збираєтеся повертати 50 мільйонів інвестицій?». За таких умов повернення коштів стає нереальним», – зазначає керівник офісу СЕО групи «Метінвест» Олександр Водовіз.
Для розуміння – кредитний портфель «Метінвесту» становить $2,5 млрд. Проблема розрахунків з кредиторами не була вирішена під час декількох хвиль послаблень валютних регуляцій у 2024-2025 рр. Саме тому великий бізнес сподівається на зміну Нацбанком підходу до встановлення валютних обмежень з їх диференціацією залежно від розміру бізнесу для залучення інвестицій.
Для малого та середнього бізнесу обмеження в €1 млн на місяць може бути достатнім, а валютні обмеження в силу масштабів діяльності можуть бути незначущими.
«В НБУ у переліку перешкод валютні обмеження не фігурують. Можна сказати, що наше опитування і опитування НБУ показує у підприємств у воєнний час є більш фундаментальні перешкоди до ведення бізнесу, тому валютні обмеження серед основних не фігурують», – зазначив в коментарі GMK Center Віталій Кравчук, провідний науковий співробітник ІЕД.
Необхідні зміни
Валютні обмеження заважають бізнесу збільшувати економічну та інвестиційну активність, що негативно впливає на українську економіку та надходження до держбюджету в умовах війни. За словами Вікторії Бурдейної, бізнес найбільше потребує таких змін у валютних розрахунках:
- лібералізація виплати дивідендів, шляхом підвищення поточного ліміту (наприклад, до €3 млн на місяць) та часткового зняття заборони на виплату дивідендів із прибутку до 1 січня 2024 року за умови впровадження певної комбінації запобіжників з метою недопущення значного відпливу капіталу;
- розширення можливостей кредитного обслуговування, зокрема шляхом розширення можливостей стосовно виплати позик нерезидентам та погашення внутрішньогрупових договорів позики при наявності заборгованості станом на 24.02.2022 р. Можливість обслуговування єврооблігацій також значно допоможе бізнесу впевнено продовжувати свою діяльність;
- надання можливості завершення валютного нагляду при взаємозаліку зустрічних зобов’язань, дозвіл на оплату імпорту товарів, поставлених до 23.02.2021 р. (поза межами інвестиційного ліміту) та можливість купівлі валюти для виконання зобов’язань незалежно від наявних коштів значною мірою допоможуть бізнесу вести свою операційну діяльність, виконувати договірні зобов’язання та у такий спосіб підтримувати репутацію надійного бізнес-партнера;
- з метою подолання соціальних та корпоративних викликів бізнес потребує збільшення ліміту для переказів працівників-нерезидентів родинам до $15-20 тис. на місяць, розширення можливостей оплати навчання (включаючи оренду житла для студентів).
Валютні обмеження не створюють можливостей для повернення нерезидентами інвестицій в Україну. Тобто, нерезидент може проінвестувати проєкт в Україні, а у разі виходу з проекту – не зможе забрати кошти назад.
«Бізнес найбільше потребує розширення переліку дозволених операцій з поступовим збільшенням лімітів у сфері інвестування та виведення інвестицій з України», – підкреслює Іван Маринюк.
Перспективи послаблення обмежень
Про необхідність пом’якшення валютних обмежень говорить не лише великий бізнес. Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про необхідність поступово адаптувати ці обмеження до потреб бізнесу.
«Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І, можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора», – наголосив парламентар.
Водночас голова НБУ Андрій Пишний раніше заявляв, що регулятор рухатиметься в бік валютної лібералізації. За його словами, це буде поступовий, контрольований процес, який узгоджуватиметься з макроекономічною стабільністю та очікуваннями ринку. НБУ хоча і розуміє проблеми, які відчуває бізнес через діючі ліміти на зовнішні валютні перекази, проте вважає за краще поступове зняття обмежень для всіх, аніж видачу індивідуальних дозволів.
Крім того, у в меморандумі з МВФ передбачено, що рішення НБУ про надання індивідуальних дозволів повинні відповідати Стратегії та цілям забезпечення макроекономічної, фінансової та зовнішньої стабільності, і прийматимуться у випадках виняткової важливості для держави у воєнний час. Але при наявності «політичного рішення» Україна вміє «не помічати» вимог МВФ.
З іншого боку, «точковий дефолт», оголошений рейтинговими агентствами Fitch та S&P у зв’язку з невиплатою $660 млн ВВП-варрантів не додасть можливостей для залучення капіталу в Україну. Однак і гірше не стане.
«Найголовніше – немає крос-дефолту щодо інших зобов’язань України. Рейтинг у іноземній валюті (FC) підтверджено лише на рівні «SD/SD». Прогноз щодо довгострокового суверенного рейтингу у національній валюті «CCC+» — стабільний». У принципі нічого критичного. Приватні зовнішні ринки за позиками для нас закриті до кінця війни», – резюмує фінансовий аналітик Олексій Кущ.
