Україні потрібно активізувати переговори з ЄС про CBAM

Оптимальним варіантом є визнання форс-мажору та застосування декларативного підходу до українського імпорту, що підпадає під CBAM

Перші результати запуску механізму транскордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Мechanism) CBAM показали наявність технічних та організаційних викликів. Їх усунення займе час. Оскільки CBAM є абсолютно новим інструментом, ніхто до кінця не розуміє наслідків його впровадження. Згодом інші країни, враховуючи досвід ЄС, також почнуть запроваджувати аналогічні механізми.

Повноцінний запуск CBAM з 2026 року може призвести до скорочення українського експорту до Євросоюзу та розриву виробничих ланцюжків доданої вартості. Для захисту українського експорту і виробництва уряду України слід активізувати консультації з Єврокомісією щодо визнання форс-мажору та застосування декларативного підходу до товарів, які імпортуються в ЄС з України й підпадають під дію CBAM.

Складнощі старту

З 1 жовтня 2023-го до 31 грудня 2025-го діє перехідний період, протягом якого імпортер тільки звітує про викиди СО2, закладених в імпорт товарів, що підпадають під CBAM. З 1 січня 2026 року механізм має запрацювати повністю, тобто імпортери мають заплатити за викиди СО2 шляхом купівлі відповідної кількості сертифікатів CBAM. Далі зростання навантаження на імпортерів відбуватиметься в тому самому темпі, що й поступова відмова від безкоштовних квот в ETS (2026-2034 рр.). Природно, впровадження такого складного механізму, як CBAM, не змогло обійтися без проблем і накладок, серед яких уже на етапі подання звітності виявилися такі:

Технічні складнощі. Платформа збору звітності CBAM виявилася не готовою до високого навантаження. Багато компаній не змогли вчасно завантажити звіти через технічні проблеми. Певні складнощі виникали навіть у тих, хто зміг увійти на платформу. Крім того, платформа не доступна всіма європейськими мовами.
Слабка інформованість, недостатність проведеної інформкампанії. Більшість європейських імпортерів виявилися не обізнаними щодо CBAM. У випадку з українськими експортерами, контрагенти з ЄС вже починали вимагати в них CBAM-сертифікати, плутаючи їх із сертифікатами якості чи іншими документами на продукцію.
Труднощі з визначенням СВАМ декларанта. Компаніям складно розібратися, хто може подати звіт від імені особи, яка несе відповідальність за правильність інформації (підписанта).
Труднощі збору необхідних даних, складний порядок розрахунку викидів (embedded emissions). Компанії відзначають, що є необхідність розробити більш зрозумілі методики розрахунку викидів, спростити збір даних за довгими глобальними ланцюжками поставок.
Проблема збору даних про викиди CO2 від усіх учасників ланцюжка поставок. Багато постачальників поза ЄС не хочуть ділитися інформацією, оскільки надання таких даних може порушувати правила конфіденційності та/або національне законодавство.

Єврокомісії доводиться виправляти “баги” в режимі онлайн. CBAM – абсолютно новий у світовій практиці інструмент і можливі наслідки від його застосування ще не до кінця зрозумілі навіть його ініціаторам.

«Запуск CBAM може негативно вплинути на європейських експортерів. Із запуском CBAM зменшуватимуться безкоштовні квоти на викиди. Витрати європейських виробників на купівлю вуглецевих квот будуть вищими, ніж у їхніх глобальних конкурентів. У результаті європейський експорт стане менш конкурентоспроможним і скорочуватиметься», – зазначає Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

Очікується, що запуск CBAM в ЄС призведе до появи аналогічних механізмів в інших країнах. Плани або ідеї впровадження власного CBAM вже є у США, Великої Британії, Австралії, Канади тощо. Аналоги CBAM будуть реалізовані, можливо, у більш жорсткому варіанті ніж європейський. Нова хвиля CBAM може вплинути на 60-70 млн т торгівлі сталлю до 2030 року.

Наслідки для України

Впровадження CBAM істотно ускладнить український експорт для виробників ГМК, цементної, скляної та хімічної промисловості, а також енергетики, коли та зможе відновити експорт електроенергії в Європу. Загалом до третини українського експорту до ЄС підпаде під дію нового механізму.

Оцінки впливу CBAM показують різні цифри – в умовах війни неможливо передбачити, яким буде експорт до ЄС. Особливо це торкнеться виробників електроенергії та добрив, а також металургів. За розрахунками GMK Center, CBAM призведе до втрати 1,6 млн т українського експорту довгого прокату і напівфабрикатів до ЄС, а також 1,4 млн т чавуну. Фінансові втрати для галузі можуть становити приблизно $1,4 млрд на рік.

Масштаб негативних наслідків дії CBAM як для галузі, так і для всієї української економіки поглиблюватиметься з кожним роком, оскільки ціна сертифікатів збільшуватиметься.

Повноцінний запуск CBAM з 2026 року вкрай негативно вплине на експорт у вигляді зростання витрат, зниження конкурентоспроможності продукції, вимушеного переорієнтування на інші ринки тощо. Дія цього механізму значно сильніше вплине на українські компанії ГМК, ніж на їхніх конкурентів з інших країн, тому що залежність галузі від ринку ЄС в умовах війни та складнощів логістики тільки зросла.

«У 2021 році 45% усього експорту української продукції було в країни ЄС. Сьогодні цей показник становить 80-85% за менших обсягів. Наша залежність від ринків ЄС зросла у 2 рази. Найбільш постраждалою економікою від запуску CBAM буде українська економіка. Упевнений, що Єврокомісія не має на меті знищення економіки України. Саме тому в регламенті є пункт про форс-мажор», – коментує Станіслав Зінченко.

Необхідні кроки

У світлі євроінтеграції Україні потрібен новий рівень взаємин з Євросоюзом. Поки що Європа щорічно продовжує скасування мита для українських товарів (з посиленням щодо агропродукції цього року), але це аж ніяк не замінює надання іншої підтримки українському експорту в умовах війни, зокрема, в питанні CBAM.

Український бізнес звернувся до влади з пропозицією ініціювати переговори з ЄС щодо порядку застосування CBAM до України ще 2020 року. У 2021-му урядом було сформовано робочу групу для узгодження підходу щодо CBAM і проведення відповідних консультацій з Єврокомісією. За фактом жодного засідання цієї робочої групи проведено не було.

Крім того, виходячи з публічної інформації, на сьогодні Україна не веде постійних переговорів щодо CBAM. Водночас інші країни-експортери ведуть активні консультації з Євросоюзом – наприклад, Туреччина, Корея тощо.

У поточних умовах українській владі потрібно повернутися до активних консультацій з ЄС з приводу застосування CBAM. Чинне регулювання CBAM дозволяє Євросоюзу змінювати порядок застосування цього механізму за виняткових обставин, до яких за всіма ознаками належить і повномасштабна війна, що вже третій рік триває в Україні.

Одним із підходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС і підпадають під дію CBAM. Тобто, фактично це буде той самий підхід, як і для решти країн (подання звітності), але без стягнення плати за CBAM сертифікати. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес, допоможе підприємствам утримати цінову конкурентоспроможність продукції, зберегти обсяг виробництва та експорту.

До повноцінного введення CBAM залишилося трохи менше ніж півтора року, і це цілком достатній термін для знаходження компромісного рішення щодо пом’якшення застосування механізму до українського експорту. Для цього необхідно лише активізувати переговори з Єврокомісією з цього питання. У зворотному випадку пасивність української влади згодом може дорого обійтися всій економіці країни.

«Деіндустріалізація української економіки – це результат економічних політик за останні 30 років в Україні. У той час як ЄС і США бореться за збереження національного виробника, дають величезні субсидії на декарбонізацію та інфраструктурні проєкти, Україна показує системну пасивність у захисті національних інтересів», – резюмує Станіслав Зінченко.