Торгова війна Трампа може призвести до глобальної фінансової кризи

Світ дедалі більше занурюється в тарифні війни та невизначеність. Після низки консультацій і відтермінувань адміністрація президента США Дональда Трампа з 2 квітня запроваджує тарифи в розмірі 25% на більшу частину імпорту з Канади і Мексики та подвоїла наявні 10%-ві мита на китайський імпорт до 20%, що вплине на річний обсяг імпорту в розмірі приблизно $1,5 трлн.

Перші кроки і рішення президента США Дональда Трампа можна назвати дещо хаотичними і непослідовними. Але це стратегічно продуманий хаос, хоча, вочевидь, без достатньої оцінки наслідків, зокрема вплив відповідних захисних заходів.

Трамп ще до своєї інавгурації обіцяв підвищити тарифи на імпорт товарів як геополітичним конкурентам на кшталт Китаю, так і сусідам та союзникам – Мексиці, Канаді, ЄС. Через такі рішення навіть найдавніші та найнадійніші партнери починають сумніватися в заявах влади США та валідності раніше підписаних документів. На глобальному рівні результатом цього стане уповільнення зростання економік США та світу через зростання політичної та економічної невизначеності.

Як це було

Другий термін Трампа не є повною калькою першої його каденції, але її вивчення дає змогу зрозуміти логіку його дій та їхні наслідки. З 12 березня 2025 року набули чинності тарифи США на всю імпортну сталь і алюміній у розмірі 25%, тоді як під час першого терміну Трампа аналогічні мита в 25% і 10% відповідно були введені в березні 2018-го проти Китаю, Росії та Японії. Щодо ЄС, Канади, Мексики, Бразилії, Австралії та Аргентини додаткові мита почали діяти з 01.06.2018 р. Ще одна відмінність – зараз Трамп додав до тарифу сталеві вироби – металоконструкції, решітки та профілі, сітки та огорожі тощо.

І тоді, і зараз США отримали відповідні мита на сталь і різні споживчі товари. Однак тоді Штати порівняно швидко зробили винятки для деяких країн, які змогли продовжити експортувати сталь на американський ринок без митних зборів (Австралія, Канада і Мексика – у рамках USMCA, Південна Корея сама обмежила обсяг експорту сталі) або зі зниженими ставками (Бразилія). Євросоюз також отримав виняток, але він був тимчасовим. У 2019 році мита для ЄС було відновлено, проте наприкінці 2021-го США замінили мита тарифними квотами для Євросоюзу.

Що ж вийшло в результаті введення мит у першу каденцію Трампа? Протягом місяця після запровадження мит у березні 2018 року вартість сталі на американському ринку зросла на 5%, алюмінію – на 10%. Однак надалі ціни почали поступово знижуватися, але розрив зі світовими залишався більшим, ніж до запровадження мит. Ціни на сталь відновилися на рівні до введення тарифів тільки на початку 2019 року.

За оцінками Reuters, мита на імпорт призвели до таких короткострокових ефектів для американських металургів:

• кількість персоналу на сталеливарних заводах і у виробництві алюмінію зросла з 2017 по 2019 рік на 6% і 5% відповідно.
• виробництво сталі у 2019 році порівняно з 2017-м збільшилося на 6 млн т, а алюмінію – на 350 тис. т.

Тодішні захисні заходи підтримали сталеливарну промисловість США – рівень завантаження і рентабельність зросли, але зростання прибутку відбулося за рахунок американських же кінцевих споживачів, оскільки імпортери переклали збільшення витрат на них.

«Ці скромні успіхи не були довгостроковими і їх було недостатньо, щоб підтримати робочі місця в разі зниження попиту, як це сталося в 2020-2021 рр. під час пандемії. Ба більше, зростання внутрішніх цін на метал негативно вплинуло на металоспоживальні галузі (промисловість, будівництво тощо), оскільки в них істотно збільшилися витрати на сировину і впала зайнятість», – пише Reuters.

Пандемія у 2020-2021 рр. призвела до форс-мажорної ситуації у світовій та американській економіці, тож ми можемо оцінити лише короткострокові наслідки запровадження мит. Тепер же президент Трамп використовує другу можливість повністю реалізувати свої колишні амбіції щодо обмеження імпорту сталі.

Також можна оцінити вплив мита на рівень експорту сталі з ЄС до США. У 2019 році цей показник скоротився на 17,9% – до 3,9 млн т після зростання на 1,2% – до 4,7 млн т у 2018-му. У 2020 році, коли вирувала пандемія, експорт європейської сталі до США впав на 35,3% – до 2,5 млн т. Після її закінчення експорт збільшився, перевищивши 4 млн т у 2022 році.

Вплив на глобальний ринок сталі

Запровадження торговельних митних тарифів матиме серйозний вплив на світовий ринок сталі навіть не завдяки самим захисним заходам, а внаслідок погіршення загальноекономічної кон’юнктури у світі та зміни напрямків потоків сталевого експорту.

Вплив торгових воєн на ринок сталі може бути таким:

1. Глобальний ринок:

• посилення конкуренції на регіональних ринках, оскільки через зниження експорту в США виробники можуть перенаправити свою продукцію на інші ринки збуту;
• збільшення кількості захисних заходів, оскільки для обмеження доступу нової хвилі імпорту буде необхідно посилювати загороджувальні заходи;
• посилення регіоналізації сталевої торгівлі;
• зниження цін на сталь на незахищених ринках і підвищення на тих, де вводять торговельні обмеження;
• зниження цін на залізну руду, оскільки підвищення мит, імовірно, обмежить експорт сталі з Китаю;
• зниження виробництва та експорту залізної руди через погіршення попиту в Китаї.

2. Американський ринок. Очікується зниження імпорту в США, оскільки підвищення тарифів зробить сталь з інших країн дорожчою для американських імпортерів, що призведе до скорочення ввезення в країну. Покупці сталі в США можуть зіткнутися зі зростанням цін на 10-15% через імпортні тарифи. Нагадаємо, що поставки прокату й напівфабрикатів на американський ринок за підсумками 2024 року становили 28,9 млн т (+2,5% р./р.).
3. Європейський ринок. Запровадження американських митних тарифів посилює й без того складне ринкове середовище для європейської металургії. Рішення Трампа торкнеться 3,7 млн т експорту сталі з ЄС до США і ще 23 млн т продукції з європейської сталі, що поставляється на американський ринок з інших країн. Німеччина, найбільший виробник сталі в Європі, може втратити найбільше. За оцінками EUROFER, Євросоюз може втратити щонайменше 2 млн т експорту сталі та сталевої продукції на американський ринок. Однак головна проблема в ризику отримати новий вал продукції на ринок ЄС, який уже й так насичений імпортом дешевої сталі з Азії, Північної Африки та Близького Сходу. Це призведе до необхідності посилення захисних заходів на європейському ринку сталі.

Вплив на Україну

Рішення США про запровадження митних тарифів на сталь закономірно вплине й на українську металургію, оскільки питома вага експорту метпродукції в загальному показнику експорту до США минулого року становила 57,9% – або $503,3 млн з $869,1 млн. Перелік українського сталевого експорту до США за підсумками 2024 року має такий вигляд:

• чавун – 940 тис. т на $363,4 млн;
• труби – 92 тис. т на $112,9 млн;
• прутки – 3,3 тис. т на $15,2 млн;
• дріт – 3,9 тис. т на $4 млн.

За оцінками GMK Center, унаслідок запровадження мита український експорт до США може знизитися на 13%. Основними постраждалими можуть стати «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Інтерпайп». Найбільше від цього рішення постраждає експорт труб, тоді як поставки чавуну не обкладаються митом.

«Також побічно може постраждати експорт 120 тис. т квадратної заготовки до Болгарії, що використовувався для виробництва прутків та їхнього експорту до США. Тобто сумарно під загрозою 213 тис. т металопродукції з України, або близько 5% від загального експорту», – зазначає головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Одночасно негативно вплинути на українську економіку можуть і відповідні захисні заходи Євросоюзу проти США.

«У нас уже був досвід, коли президент Трамп запроваджував мита на сталь у 2018 році, тоді ЄС запровадила контрзаходи. Україна потрапила під них, і в нас було зменшення експорту. Тому подивимося на заходи, які ЄС буде імплементувати. Я думаю, що це теж може, на жаль, вплинути на нас негативним чином», – зазначає перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

Чого чекати від нових тарифів?

Запровадження мит для Канади та Мексики 2025 року майже одразу мало негативний ефект – уже в березні почалися перенесення та винятки для американських галузей. Нагадаємо, що в першу каденцію США скасовували мита, тільки коли зіткнулися не стільки з відповідними торговельними обмеженнями, скільки з погіршенням ринкової ситуації.

Імовірно союзники та торговельні партнери розраховували, що США зіткнуться з серйозним спадом в економіці або кількох провідних галузях, а американська зарозумілість піде на спад, а відкритість до компромісів – зросте, як це трапилося у 2018-2019 роках. Однак Трамп уже запевнив, що не робитиме жодних винятків щодо тарифів на імпорт сталі та алюмінію.

Тарифи можуть принести короткострокові вигоди окремим галузям американської економіки, але в довгостроковій перспективі їхній вплив буде негативним. Саме це показала перша реакція ринку на заяви Трампа – американські фондові індекси впали, ринок втратив $4 трлн. Далі може бути тільки гірше.

На цей момент можна виділити такі можливі наслідки ескалації торгової війни, яку ініціювала адміністрація Трампа:

1. Уповільнення світової економіки. ОЕСР уже переглянула прогноз зростання світового ВВП на 2025 рік з 3,3% до 3,1%, а на 2026 рік – з 3,3% до 3%. Безпосередньою причиною стало зростання торгових бар’єрів і політичної невизначеності.
2. Перенаправлення та/або скорочення глобальних торговельних потоків. Торгова війна тільки між США і ЄС ставить під загрозу пряму і непряму торгівлю обсягом близько $9,5 трлн на рік, хоча безпосередні цифри зачеплених товарних груп, звичайно, набагато скромніші. Контрзаходи ЄС торкнуться американських товарів на €26 млрд і набудуть чинності у квітні. Більше за інших у Євросоюзі від збільшення мит можуть постраждати Ірландія, Фінляндія, Австрія, Португалія, Італія, Німеччина, економіки яких найсильніше залежать від експорту на ринок США.
3. Уповільнення американської економіки. ФРС погіршила прогноз темпів зростання економіки США у 2025 році з 2,1% до 1,7%. За деякими оцінками, тарифні війни коштуватимуть американській економіці 0,65% від ВВП і втратою 600 тис. робочих місць. Ба більше, аналітики J.P. Morgan Chase вже підвищили до 40% ймовірність рецесії в США.
4. Зростання інфляції. Торгова війна призведе до підвищення вартості імпортних матеріалів, які використовуються американськими виробниками, і зростання цін для тамтешніх споживачів. Прогноз ФРС щодо інфляції в США вже зріс з 2,5% до 2,7%. Також унаслідок торговельних війн процентні ставки центробанків знову можуть піти вгору.