Сталева гавань: за рахунок чого нарощують перевалку в Маріуполі

За своєю вантажною базою Маріупольський морський порт є найбільшим «металургійним» в Україні. Нове керівництво порту намагається покращити показники головною гавані Донбасу та переглядає підхід до ведення бізнес-процесів. Незважаючи на складну ситуацію в економіці країни в першому півріччі, ДП «ММТП» змогло наростити перевалку вантажів і навіть почало здійснювати каботаж.

За даними ДП «ММТП», в першому півріччі перевалка вантажів у порту зросла на 23,5% – до 2,84 млн т. У тому числі експортних вантажів – на 13,2%, до 2,31 млн т, імпортних – на 18,9%, до 305 тис. т. Каботаж становив 224,1 тис. т.

За видами вантажів у ДМП «ММТП» у січні-червні динаміка відносно минулого року була такою:

• чорні метали – зростання на 18,6%, до 1,95 млн т;
• чавун – зростання на 28,2%, до 198,1 тис. т;
• руда – падіння на 56,2%, до 3,9 тис. т;
• вугілля, кокс – 200,4 тис. т;
• будматеріали – падіння на 24,1%, до 198,3 тис. т;
• олія наливом – зростання на 3,9%, до 87,4 тис. т;
• зернові – зростання на 54,4%, до 202,9 тис. т.

Нагадаємо, за підсумками 2019 року Маріупольський морпорт збільшив вантажообіг у порівнянні з 2018 роком на 10,1% – до 6,483 млн т. Частка порту у вантажообігу морських портів України становила 4% (у 2018 році – 4,4%, у 2017 році – 4,9%).

«Маріупольський порт відірвався від дна й почав потроху нарощувати обсяги вантажопереробки, – наголошує Ігор Барський, в.о. директора ДП «ММТП». – Свій результат дає активна робота із залучення нової вантажної бази та оптимізація транспортних потоків».

Логістичні ланцюжки

Незважаючи на зростання перевалки, ситуація в ММТП залишається непростою. Економічний спад у країні, фактор Керченського моста, розташування поруч з лінією зіткнення збройного конфлікту, – усе це накладає відбиток на сьогоднішнє й майбутнє порту.

Від серпня 2017 року, коли почалася активна фаза будівництва Керченської переправи, було запроваджено обмеження за висотою для суден, що прямують до Азовського моря. Тоді в Маріупольський порт перестали заходити судна дедвейтом понад 30 тис. т.

«У зв’язку з цим далекі напрямки експорту до Китаю, Індонезії, Саудівської Аравії, США (великі порти) та інші, були переорієнтовані вантажовласниками в порти Чорного моря. Зараз, з розвитком каботажних перевезень, частково обсяги вантажів цих напрямків повернулися в Маріупольський порт. У першому півріччі в режимі каботажу додалася географія поставок до США (великі порти) і Китаю, а в липні планується відправка на Індонезію», – пояснили GMK Center у прес-службі ММТП.

Порт змушений активно працювати над диверсифікацією логістичних ланцюжків. Наприклад, у червні ДП «ММТП» вперше в своїй історії запустив каботажні перевезення слябів з Азовського моря до Чорного. ММТП виконував каботажні перевезення вантажів понад 30 років. Однак у 2019 році порт повністю зупинив каботаж.

Як повідомили GMK Center в ММТП, каботаж за перше півріччя 2020 року становив:

• прибуття: сировина для меткомбінатів – 57 тис. т;
• відвантаження: чавун – 87 тис. т, сляби – 80 тис. т.

У нинішньому році сприятлива цінова ситуація на ринку морських перевезень дала змогу скласти конкуренцію залізниці. Основні переваги каботажу:

• великі партії вантажу 14-18 тис. т;
• терміни доставки прогнозуються більш точно в порівнянні із залізницею;
• мала ймовірність додаткових витрат.

«Як приклад: один, два або десять вагонів від суднової партії можуть застрягти на одній зі станцій «Укрзалізниці». Це може призвести до значних витрат за простій судна в порту відвантаження в очікуванні вантажу ($20-40 тис. на добу й більше) або до штрафів за невиконання контракту (від $50 тис). Вартість послуг УЗ з доставки вантажу в порт формування суднової партії більше, ніж витрати на каботажні перевезення між Маріуполем і портами Чорного моря», – пояснюють в ММТП.

Непрофільна діяльність

Ще одним гравцем на ринку портових послуг у Маріуполі є Азовський судноремонтний завод (АСРЗ). Для нього цей напрям діяльності є додатковим до двох основних: судноремонту та виготовлення продукції машинобудування – грейферів, металоконструкцій, кришок люків піввагонів.

За даними АМПУ, в першому півріччі через причали АСРЗ перевантажено 121,2 тис. т вантажів. Це на 47,9% менше, ніж за аналогічний період 2019 року. З них близько 49 тис. т металопродукції, 30 тис. т – зернових, 22 тис. т – цементу, 13,5 тис. т – мінеральних добрив та інших вантажів.

Зокрема, АСРЗ активно перевалював квадратну заготовку виробництва заводу «Електросталь» (м. Курахове, Донецька область), який у першому півріччі 2020 року працював більш ритмічно, ніж у 2019 році. Нагадаємо, завод «Електросталь» у січні-травні збільшив випуск заготовки на 18,4% – до 38 тис. т.

Також в акваторії АСРЗ виконано днопоглиблення – з 22 травня 2020 року засвідчена прохідна осадка в 7,8 м замість 7,7 м у 2019 році.

«19 травня на Раді порту було обговорено перспективи збільшення суднозаходів у порт Маріуполь, прийнято рішення розглянути доцільність додаткового днопоглиблення ремонтного басейну АСРЗ і бюджет для проведення цих робіт на 2021 рік», – відзначають у прес-службі АСРЗ.

Нагадаємо, що розпорядженням Кабміну №896 від 28 жовтня 2019 року «Про внесення змін у додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 р. №853» водний простір морського терміналу ТОВ «СРЗ» увійшов до меж морського порту Маріуполь. Таким чином була упорядкована юридична відповідальність АМПУ за днопоглиблення цієї акваторії.

Загалом від початку року оброблено (відремонтовано/відвантажено/утилізовано) 25 суден. Наразі на АСРЗ перебувають у ремонті два судна одночасно: в 15-тисячному доці підприємства закінчується докування танкера Samara-Сitу та ремонт на клас рейдового катера «Водолаз-3059» ММТП. Ще два судна пришвартовані біля каботажних причалів під навантаженням.

«На стадії переговорів і підписання документів перебуває ще приблизно п’ять контрактів, – резюмує Олег Турський, генеральний директор АСРЗ. – Серед претендентів на ремонт, крім комерційного судна Astrahan-Сitу, судна державного портового флоту, для яких АСРЗ сьогодні – стратегічно важлива й надійна судноремонтна база на підконтрольній Україні території за Керченським мостом».