Праця в законі: що несе бізнесу новий Трудовий кодекс

Тривала епопея з прийняттям нового Трудового кодексу (ТК) наближається до свого логічного завершення. Урядовий законопроект №2708 «Про працю» був зареєстрований в Раді 28 грудня 2019 року, за пару днів до терміну, який встановив президент. До 1 січня 2020 року Кабмін повинен був створити умови для «лібералізації трудових відносин та оновлення законодавства про працю». У документа вже є і альтернативні версії, внесені депутатами ОТЗЖ і «Батьківщини».

Час змінювати

Чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) було прийнято ще в 1971 році. Зрозуміло, до нього за всі роки незалежності внесли безліч змін, в тому числі ратифіковані норми конвенцій Міжнародної організації праці.

Однак форма і принципи трудових відносин за останні роки значно змінилися (з’явилися віддалена, сезонна робота та ін.), тобто чинний КЗпП застарів і не повною мірою відповідає поточній ситуації на ринку праці й характеру відносин роботодавець – працівник.

«Сьогоднішній КЗпП підходить для підприємств в умовах адміністративної економіки, але абсолютно не гнучкий для реалій ринкової економіки. Саме це і стало однією з причин такого високого відсотка неофіційної зайнятості в Україні – замість захисту прав працівників КЗпП змусив бізнес залишати працівників зовсім без захисту», – наголошує Іван Нікітченко, директор юридичної компанії Crane IP Law Firm.

Крім того, чинне трудове право містить безліч підзаконних нормативно-правових актів, які часто суперечать нормам актів вищої юридичної сили, що надмірно бюрократизує відносини роботодавця та працівника.

Спроби реформування трудового законодавства робилися і раніше – 5 листопада 2015 року парламент ухвалив у першому читанні проект нового ТК. Доопрацювання завершили лише в травні 2017 року. Але до другого читання минулим складом парламенту справа не дійшла – «драконити» виборців перед виборами ніхто не хотів. Але частина старих напрацювань перейшла вже до нового проекту.

Суть нововведень

Новий проект ТК спричинив запеклі суперечки, і під час його ухвалення буде зламано ще чимало списів. Основна ідея урядового проекту – лібералізація трудових відносин роботодавця і працівника, здешевлення і спрощення створення робочих місць. Також ідеться про виконання Україною своїх зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС (шляхом ухвалення ТК).

Прем’єр Олексій Гончарук раніше назвав п’ять загальних цілей цього проекту:

• збереження і розширення соціальних прав працівників;
• збільшення кількості легальних робочих місць;
• рівні гендерні можливості в сфері праці;
• підвищення доходів українців;
• гармонізація українського законодавства з європейським.

Порівняно з чинним КЗпП до проекту нового документа включено низку нововведень (детально про зміни в проекті нового ТК можна прочитати тут).

1. Визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та їхніх ознак.
2. Порядок укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів.
3. Врегулювання гнучких форм організації праці, надомної та дистанційної роботи.
4. Виплата грошової компенсацією за кожен день зменшення терміну попередження у разі розірвання трудового договору.
5. Посилення захисту прав працівників у разі порушення термінів виплати зарплати.
6. Впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації.
7. Нормування процедури організації та проведення страйків, розширення норм колективних договорів і угод.

За словами Ірини Шпак, керівника відділу Outstaffing HR-провайдера Smart Solutions, в проекті ТК є визначення багатьох термінів, які ми вже давно використовуємо, але яких немає в нашому сьогоднішньому трудовому законодавстві. Зокрема, визначено, що таке трудові відносини, хто такий працівник і хто такий роботодавець, є визначення різних видів трудових договорів та ін. Це вже великий крок уперед, оскільки це дасть змогу виключити маніпуляції всіма сторонами щодо визначення того чи іншого поняття.

Баланс вигід

До основних позитивних нововведень для бізнесу можна віднести такі пункти:

1. Спрощення процедури найму персоналу. Збалансування характеру відносин роботодавець – працівник.
2. Працівник і роботодавець повинні будуть укладати трудовий договір, в якому чітко будуть прописані всі «правила гри», виключно в письмовій формі.
3. Терміновість трудових відносин приведе працівника до розуміння, що необхідно постійно підвищувати кваліфікацію для збереження робочого місця і збільшення зарплати.
4. Суттєве зменшення розміру штрафних санкцій за порушення трудового законодавства. Однак при цьому розширюються повноваження органів трудової інспекції.

Новий ТК підсилює захист інтересів працівників за деякими позиціями:

1. Захисту інтересів працівників сприятимуть чітке визначення в новому ТК трудових відносин та перелік їхніх ознак, легалізація процесу найму (не менше 30% українців працюють неофіційно) і детінізація економіки.
2. Роботодавці повинні будуть заздалегідь попереджувати працівника про звільнення і виплачувати компенсацію – від двох до шести зарплат залежно від стажу співробітника.
3. Впровадження різних видів договорів для віддаленої та часткової зайнятості дасть змогу врахувати інтереси тих, хто працює цими формами зайнятості, що динамічно розвиваються. Наразі такі співробітники слабо захищені й можуть розраховувати тільки на сумлінність роботодавця. Як наслідок цього нововведення – роботодавці будуть активніше впроваджувати гнучкий режим робочого часу й дистанційну зайнятість.
4. Посилення відповідальності роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником (виплата пені у разі затримок зарплати).
5. Декретна відпустка для обох батьків одночасно дає змогу повніше використовувати можливості для догляду за дитиною.
6. Відмова від паперових трудових книжок і переведення їх в електронну форму жодним чином не зачіпає можливості працевлаштування і збереження даних про трудовий стаж.
7. Збільшення максимальної кількості днів неоплачуваної відпустки («за свій рахунок»), які можуть надати працівникові, з 15 до 30 календарних днів на рік.

Хто виграє?

Новий ТК значною мірою спрощує можливості для бізнесу в частині процедури найму персоналу. І як результат – виводить трудові відносини з тіні. Це, своєю чергою, переводить відносини між роботодавцем і працівником у правовий простір. Мінсоцполітики погодило проект ТК без зауважень.

«У проекті ТК зберігаються всі базові соціальні гарантії в сфері праці: мінімальна зарплата, оплата лікарняних листків, щорічна оплачувана відпустка, охорона праці, захист від дискримінації, гарантії для мобілізованих і тих, хто перебуватиме у відпустці для догляду за дитиною, 40-годинний робочий тиждень. Ці базові соціальні гарантії можуть бути розширені роботодавцем і працівником в письмовому трудовому договорі», – зазначає Ірина Шпак.

За словами Івана Нікітченка, пропонований варіант ТК насамперед зробить процес найму працівників простішим і оперативнішим і дасть змогу належним чином оформляти робочі відносини за часткової зайнятості, віддаленої роботи та ін. Працівник же залишається захищеним трудовим договором, в якому будуть описані всі його посадові обов’язки і відповідальність за невиконання сторонами його умов.

«Однак запропонована редакція Трудового кодексу є далеко не фінальною. Зараз триває його обговорення з бізнесом і профспілками, і текст проекту ще може істотно змінитися. Серед проблемних питань, які мають бути вирішені, – стимулювання прийняття на роботу і створення належних умов для матерів з маленькими дітьми, механізм оплати лікарняних, право на страйк», – додає Іван Нікітченко.

Важливим моментом є питання колективних об’єднань, тому що в Україні відсутняій ще один ключовий елемент захисту прав працівників – сильні й незалежні профспілки. Саме вони регулюють умови трудових договорів, розміри зарплат і таке інше. У нас профспілки – це майже завжди кишенькові організації самих роботодавців, які жодним чином не захищають працівників і не відстоюють їхні інтереси. Для профспілок уряд обіцяє написати окремий закон.

«Новий кодекс дуже потрібен сьогоднішньому ринку праці. Потрібен саме кодекс, так як закон не зможе повноцінно охопити всі сфери, які необхідно відрегулювати цим нормативним документом, – резюмує Ірина Шпак. – Саме кодифікація норм допомагає зібрати в єдиний нормативний комплекс розрізнені закони та інші нормативні акти ».