Президент США Дональд Трамп. shutterstock Президент США Дональд Трамп. shutterstock

Тиск на глобальному ринку сталі збільшиться, цей крок спровокує запровадження нових торгівельних бар'єрів у світі

Звісно, що Китай має найбільший вплив на глобальні ринки сталі та сировини. Але як тільки щось трапляється в США – ми дійсно бачимо хто має найбільший вплив. Дії обох цих центрів впливу майже неможливо прогнозувати, що призводить до шаленої волатильності і ризику збитків торговельних компаній.

Днями президент США Дональд Трамп підвищив мита на імпорт сталі та алюмінію до країни з 25% до 50%, що набули чинності із 4 червня. Рішення названо необхідним для захисту національної безпеки, воно має допомогти відповідним галузям промисловості розвивати та підтримувати темпи використання виробничих потужностей.

Ринок США

Так, дійсно, цей крок, імовірно, спрямований на підвищення інвестиційної привабливості американської металургійної промисловості. Тимчасово це призведе до зростання цін на сталь в Сполучених Штатах. Ми вже бачимо розворот у ціновій політиці місцевих стілмейкерів – їх пропозиції на арматуру підвищилися на $60 до $810-840 за коротку тону, на г/к рулон більш скромно – на $20 до $870-890 за коротку тону.

Гравці місцевого ринку бачать можливість того, що ціни повернуться до березневих максимумів у $950. Але потужність цього імпульсу на зростання може бути слабшим, ніж очікується, зважаючи на короткі строки постачання. Медіа рапортують про всього-на-всього три-чотири тижні очікування поставки плоского прокату, що свідчить про слабкий попит на американському ринку і обмежену можливість виробників перекласти зростання ціни на кінцевого споживача.

Брухт

Традиційно зміна цін на сталь в США, як одного із найбільших експортерів брухту, впливає на ціни глобального ринку брухту. Достатньо згадати як на початку березня експортні ціни на брухт зі США додали $30/т після відновлення 25% мит на сталь у штатах для всіх країн-партнерів. Цього разу підвищення тарифів не матиме такого помітного впливу на ціни брухту, зважаючи на слабкість глобального ринку сталі.

Турецькі виробники сталі, що є найбільшими споживачами брухту зі США, для успішної конкуренції на експортних ринках з Азійськими постачальниками не можуть собі дозволити більш високі ціни на брухт в умовах тиску на ціни сировини для доменного виробництва. Тому зараз ми бачимо дещо зниження цін на брухт в Туреччині після певного відновлення на рівні $335-340 CFR.

ЄС

Ринок ЄС болісно відчув наслідки 50% імпортних тарифів у США, оскільки експорт сталі до США з ЄС складав 3,8 млн т на рік. Цього року у Квітні експорт сталі до США скоротився всього на 13% р./р., оскільки різниця в цінах між американським та європейським ринками дозволяла ефективно продовжувати експорт. Але сьогодні малоймовірно що цінова кон’юнктура дозволить продовжувати експорт. Тому ми очікуємо значного скорочення експорту сталі з ЄС до США починаючи з Липня, аж до повної зупинки.

Зменшення експорту поглиблює проблему надлишку пропозиції на ринку, де навіть після підвищення торгових бар’єрів завантаження потужностей місцевих виробників сталі залишилося на рівні 70%. Тому ми побачили різке на €50/т зниження цін на місцевих ринках.

Але європейські можновладці можуть використати цю ситуацію для посилення торгових обмежень. Підвищення тарифів у США дає для цього формальний привід. І ми бачимо заклики до рішучих дій від європейських профільних асоціацій.

Китай

Китай не осторонь цих глобальних спорів. Маючи проблеми з попитом на внутрішньому ринку Китай збільшив експорт сталі на 9% р./р. за перші 5 місяців цього року. Хоча прямий експорт сталі з Китаю до США був мізерним, але очевидно що опосередковано обсяги могли бути відчутними. Це ж стосується і продукції галузей споживачів сталі.

То ж ми бачимо зниження цін на сталь у Китаї, а разом з ним – експортних цін з Азійських країн. Це і є той самий тиск на глобальний ринок, про який ми говоримо. Низькі ціни імпорту знижують ціни на місцевих ринках по всьому світу до рівня збитковості, що роблять багато компаній неплатоспроможними, або унеможливлюють фінансування інвестиційних проєктів, зокрема проєктів підтримки. Тому скорочення обсягів виробництва у багатьох регіонах світу буде прямим наслідком тарифної політики США.

Україна

Тарифи матимуть вплив і на Україну. Перше – це зниження цін сталевого експорту, оскільки вітчизняні виробники мають пропонувати конкурентні ціни. По-друге, падають ціни на залізну руду, що ставить під питання економічну доцільність експорту цієї продукції з України. Середня ціна залізорудного Fe62% дріб’язку у Китаї у Квітні-Травні складала $98/т. Станом на 10 червня – $92.3/т. Це вже за межею, то ж, на жаль, можна очікувати зниження постачань концентрату з України до Китаю. Загалом, за підсумками 2025 експорт залізорудної продукції з України може знизитися на 15%. Мінус 10% ми вже побачили у Січні-Квітні.

Можливе послаблення

Стан сталевої галузі США не той щоби відмовитися від 25% мита секції 232. Але підвищені до 50% мита дають леверідж для торгових угод. Таким чином сталева галузь отримала допінг, а США ще один аргумент у торгових війнах. Як приклад – торгова угода США-Британія, де британські стілмейкери отримали послаблення у вигляді лише 25% імпортного мита на сталь, це значна перевага перед іншими. То ж 25% мито секції 232, що раніше вважалося катастрофою, сьогодні – вже перемога.

Варто визнавати, тарифи як ключ до вирішення торгових суперечок спрацював. Найбільші торгові партнери вже почали активні перемовини зі США для вирішення торгових. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зазначала 9 Липня як можливий термін укладення торгової угоди, що зменшить тиск на європейський ринок і підтримає споживачів сталі.

Ведуться активні перемовини з Китаєм. Очевидно, що це потребує більше часу. Досягнення торгової угоди покращить настрої в економіці Китаю і матиме позитивний вплив на ринок сталі.