Exclusive Підвищення облікової ставки призведе до погіршення умов кредитування бізнесу

Для боротьби з інфляцією Нацбанк підвищив ключову ставку до 15,5% річних із 7 березня

З початку року інфляція в Україні різко посилилася і сягнула 12,9% і 13,4% у річному вимірі в січні та лютому відповідно. Цьому сприяли як тимчасові чинники, так і фундаментальні у вигляді збільшення витрат бізнесу на енергоресурси та оплату праці, а також збереження досить високого споживчого попиту. Усе це призвело до того, що Нацбанк підвищив облікову ставку до 15,5%. Експерти вважають це рішення таким, що створює ризики для економіки та боротьби з корупцією.

Боротьба з інфляцією

Із самого початку поточного року Національний банк України очікував збільшення інфляції. Наприкінці січня регулятор погіршив прогноз інфляції на 2025 рік із 6,9% до 8,4%. За підсумками лютого інфляція в річному вимірі зросла до 13,4% із 12,9% у січні. Її зростання інфляції зумовлене кількома ключовими факторами:

1. Підвищення тарифів на комунальні послуги для населення.
2. Збільшення виробничих витрат, включно з витратами на енергоресурси та оплату праці, що відбивається на кінцевих цінах для споживачів.
3. Зниження врожайності минулого року сприяло зростанню цін на продукти харчування.
4. Ослаблення курсу гривні, що призвело до подорожчання імпортної продукції.

У таких випадках для боротьби з інфляцією Нацбанк традиційно використовує регулювання рівня облікової ставки. За словами Дмитра Тараненка, економіста інвесткомпанії Dragon Capital, підвищення облікової ставки є одним з інструментів НБУ зі стримування інфляційного тиску через такі канали як підвищення привабливості гривневих активів і стримування розбалансування інфляційних очікувань. Тому НБУ очікувано підвищив з 7 березня облікову ставку з 14,5% до 15,5%.

«Фактично НБУ розписався у своїй безпорадності як у частині приведення інфляції на рівень таргету в 5% (якщо цей таргет у період війни занижений – чому його не було переглянуто до 8-10%?), так і в частині нарощування кредитування. Мінімум, на який НБУ опускав свою ставку в період війни – це 13%, що було явно недостатньо для активізації кредитування», – вважає Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру “Об’єднана Україна”.

Нинішнє підвищення облікової ставки вже третє з середини грудня 2024 року. До цього Нацбанк утримував її пів року на рівні 13%, до якого її знизили з 25% із липня 2023 року в 7 етапів.

Довідка: Облікова ставка – один із монетарних інструментів, що є базисом відносно інших відсоткових ставок НБУ та використовується як орієнтир вартості залучених і розміщених грошових коштів. Вона використовується для регулювання вартості грошей у банківській системі та стримування зростання цін в економіці.

Наслідки збільшення ставки

Головна проблема в тому, що Нацбанк слідує політиці утримання інфляції в певних рамках, що актуально для мирного часу, але абсолютно не враховує потреби підтримки економіки в умовах війни. Наприклад, банки як не кредитували оборонний сектор, так і продовжують це робити (точніше не робити), хоча в силах і можливостях НБУ виправити ситуацію. Складно собі уявити більш важливе завдання в умовах війни, ніж всебічний розвиток власного ОПК.

На думку колишнього члена ради НБУ Віталія Шапрана, пояснення НБУ, що підняття ставки до 15,5% потрібне, щоб зробити ставки за депозитами в банках привабливішими для населення і бізнесу та для стабілізації валютного ринку, виглядають нікчемними і розраховані на непідготовлену аудиторію. У підсумку збільшення облікової ставки призведе до таких наслідків:

• погіршення умов кредитування, особливо це відчують позичальники prime-сегмента;
• жорсткіші умови нових запозичень Мінфіну через ОВДП;
• зменшення прибутку НБУ;
• зменшення податкових надходжень через зниження ділової активності, що відбувається під тиском зростання кредитних ставок;
• зростання витрат Мінфіну за ОВДП, прибутковість яких прив’язана до облікової ставки.

«Це рішення НБУ і розширення процентного спреду між обліковою ставкою і прибутковістю тримісячних сертифікатів призведе до того, що прибутковість за ОВДП з 15-17%, підтягнеться на рівень 18-19%, а це збільшення витрат на обслуговування держборгу країни і додаткове навантаження на бюджет», – додає Олексій Кущ.

З іншого боку, навіть підтримання низької облікової ставки для поліпшення умов кредитування не гарантує активізацію видачі позик. Рівень ризиків в економіці в умовах війни є вкрай високим, якісних позичальників дуже мало, тому банки воліють купувати низькоризикові ОВДП, а не кредитувати реальний сектор економіки. Цей тренд був задовго до війни, і він навіть посилився під час неї, оскільки фінансовий стан позичальників сильно погіршився.

Бенефіціари рішення НБУ

Основними вигодонабувачами стануть комерційні банки, які зможуть заробити за стабільної гривні 19% річних за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ. З 7 березня за облікової ставки в 15,5% депозитні сертифікати овернайт приноситимуть банкам 15,5%, депозитні сертифікати на 3 місяці – 18%, а кредити овернайт коштуватимуть 18,5%. З 4 квітня ці ставки для банків становитимуть 15,5%, 19% і 19,5% відповідно.

«Дохід за цими інструментами платить Нацбанк. На 1 млрд грн – це 190 млн грн на рік, а на 100 млрд грн – 19 млрд грн. На початку березня в депозитних сертифікатах (овернайт і 3-місячних) перебувало понад 500 млрд грн. Сума, яку НБУ заплатить банкам за підсумками року в рамках схеми з депозитними сертифікатами, становитиме близько 80-90 млрд грн, тобто понад $2 млрд», – зазначає Олексій Кущ.

За словами економічного експерта Данила Моніна, підвищення ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами до 19% дасть змогу збільшити паразитування банківської системи коштом бюджету і збільшить прибутковість банківської системи за рік оціночно з 200 до 250 млрд грн.

«Водночас підвищення ставки особливо не вплине на зниження інфляції, оскільки кредити в економіці і так особливо не видають, а ставки за депозитами теж особливо не зростають. Крім того, інфляція має здебільшого немонетарний характер у вигляді підвищення вартості електроенергії в 2 рази за останні два роки і зростання витрат на оплату праці, а також збільшення податків на працю», – розповів у коментарі GMK Center Данило Монін.

Зі свого боку НБУ впевнений в ефективності вжитих заходів, але готовий здійснити додаткові дії в разі посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань. Очікується, що в другій половині поточного року облікова ставка піде на зниження в середньому до 14,5% і 13,1% у ІІІ і ІV кварталах. Цьому посприяють поліпшення врожайності, стабілізація валютного курсу та зазначені заходи грошово-кредитної політики.

«У комплексі з курсовою політикою, а також іншими факторами, які не залежать від Нацбанку, як-от майбутній врожай та поступове зниження фундаментального інфляційного тиску через сповільнення зростання витрат бізнесу, такі дії сприятимуть розвороту інфляційного тренду з другої половини 2025 року, до приблизно 8% наприкінці року», – зазначив у коментарі GMK Center Дмитро Тараненко.

На четвертий рік війни і українська економіка не переведена на «військові рейки», і Нацбанк проводить грошово-кредитну політику фактично мирного часу. З одного боку, вона призводить до подорожчання обслуговування боргу держбюджетом, який повністю дефіцитний і йде на оборонні потреби. З іншого, після підвищення облікової ставки робить бізнес-кредити ще більш дорогими і менш доступними.