Не мине й пів року: стабільна робота азовських портів знову під загрозою

Російське Міністерство оборони розпорядилося закрити Керченську протоку для іноземних військових кораблів та інших державних суден з 24 квітня по 31 жовтня 2021 року. Міністерство закордонних справ України вже висловило протест у зв’язку з обмеженням свободи судноплавства в окремих акваторіях Чорного моря поблизу Керченської протоки.

«Такі дії Російської Федерації є черговою спробою на порушення норм і принципів міжнародного права узурпувати суверенні права України як прибережної держави, оскільки саме Україна має права регулювати судноплавство в цих акваторіях Чорного моря. Також цей крок є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого Конвенцією ООН з морського права. Відповідно до Конвенції, РФ не повинна перешкоджати або заважати транзитному проходу через міжнародну протоку до портів в Азовському морі», – йдеться в заяві МЗС України.

Ці обмеження поки що не стосуються торгових суден, які прямують у порти Маріуполя й Бердянська через Керченську протоку. Заборона стосується тільки військових кораблів під іноземним прапором і державних суден, таких як криголами, гідрографічні судна, буксири тощо. Однак подальша ескалація ситуації в регіоні загрожує стабільній роботі Маріупольського та Бердянського морських портів аж до повного їх зупинення.

Зараз Україна та країни Великої сімки відзначають нарощування військової присутності вздовж морських і сухопутних кордонів з Україною.

«Ми уважно стежимо за можливим збільшенням російського Чорноморського флоту танкодесантних кораблями, а також бойовими човнами. Якщо вони прийдуть зі Середземного і Каспійського морів (а вони вже прийшли з Каспійського моря, і вже зараз розміщені в Азовському морі) російські війська з цими додатковими кораблями потенційно здатні здійснювати значні десантні операції», – цитує «Інтерфакс-Україна» заяву міністра оборони України Андрія Тарана.

За його словами, посилені агресивні дії російських військово-морських сил загрожують українській інфраструктурі в регіонах Чорного й Азовського морів, запроваджують значні обмеження і блокують важливі торговельні шляхи в міжнародних водах, завдаючи економічних втрат усім країнам у регіоні.

Піврічний вантажопотік двох українських гаваней оцінюється в 4,5 млн т. Левова частка експорту двох маріупольських меткомбінатів – «Азовсталі» і ММК ім. Ілліча – відвантажується саме через Маріупольський порт. Фінплан на 2021 рік ДП «ММТП» передбачає перевалку 7,1 млн т вантажів.

Перевалка в морських портах Азовського моря у 2017-2020 рр., млн т

Джерело даних: АМПУ

Блокування азовського судноплавства може спричинити транспортний колапс. Можливості перенаправлення вантажів у порти Чорного моря залізницею після модернізації ділянки Волноваха – Комиш-Зоря наприкінці 2019 року зросли. Однак їх все одно не вистачить для вивезення всіх вантажів. Тим більше що для зміни логістики необхідні час і додаткові витрати.

За будь-якого негативного розвитку ситуації збитки обчислюватимуться мільярдами гривень. Наприклад, маріупольські портовики оцінювали свої збитки від конфлікту на Сході України за 2014-2018 рр. у 6 млрд грн: 2 млрд грн втратило ДП «Адміністрація морських портів України», ще 4 млрд – сам порт.

Відзначимо, що головні проблеми азовських портів України – залежність суден від проходження Керченської протоки та близькість до зони конфлікту на Донбасі. Один лише Маріупольський порт втратив на непідконтрольних Україні територіях вантажну базу обсягом приблизно у 8 млн т.

Нові проблеми виникли у зв’язку з будівництвом мосту через Керченську протоку, яким у травні 2018 року запустили автомобільний рух. Це одразу створило обмеження за висотою суден до 33 м і значно вплинуло на зниження тоннажу суден. Маріупольський порт втратив третину суднозаходів, які були до будівництва моста. У свою чергу Росія не втратила нічого, оскільки її мілководні азовські порти не використовуються для перевалки такою мірою, як українські.

У результаті спорудження Керченського мосту та скорочення кількості суднозаходів перевалка через Маріупольський порт у 2018 році впала на 9,6% (626 тис. т) – до 5,9 млн т, через Бердянський – на 24,4% (585 тис. т) , до 1,8 млн т. При цьому перевалка в усіх українських портах у 2018 році зросла на 2%, до 135,2 млн т.

Також слід згадати й про «Керченську кризу» – спробу прориву катерів українських МВС через протоку наприкінці листопада 2018 року. Після нього російські прикордонники почали систематично затримувати для перевірки судна, що йдуть з/до Маріуполя та Бердянська.

Сукупність усіх цих чинників і ризиків призвела до зростання ставок фрахту в азовських портах у середньому на 25%, тобто на $7/т вище, ніж у чорноморських портах України. Зрозуміло, це позначилося на конкурентоспроможності продукції українських експортерів.