Exclusive Європейський СВАМ: як світ готується до впровадження механізму

Українська промисловість наполягає на термінових діях щодо відстрочки CBAM для країни

Глобальний ринок готується до остаточного впровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) із 1 січня 2026 року. Так, днями ЄС та Велика Британія оголосили про  домовленість з об’єднання двох ETS – цей крок був очікуваним, його вигоди та недоліки обговорювався британським бізнесом з минулого року.  Деякі великі економіки все ще обирають шлях протистояння. Водночас українська промисловість наполягає на необхідності відтермінування механізму для країни, адже наслідки застосування СВАМ для економіки України та експортоорієнтованих галузей буквально можуть стати руйнівними.

Велика Британія – ЄС

19 травня Велика Британія та ЄС зобов’язались  працювати над об’єднанням своїх систем торгівлі викидами (ETS). Ці домовленості досягли у рамках ширшої угоди сторін, яка перезавантажує відносини після Brexit у таких сферах, як права на рибальство, торгівля та оборона.

«Тісніша співпраця щодо викидів шляхом об’єднання наших відповідних систем покращить енергетичну безпеку Великої Британії та дозволить уникнути удару по підприємствах через вуглецевий податок ЄС, який має набути чинності наступного року, що спрямувало б £800 млн ($1 млрд) безпосередньо до бюджету Євросоюзу», – йдеться в повідомленні британського уряду.

Британська промисловість працювала в рамках EU ETS, доки країна не вийшла з блоку і не запустила власний вуглецевий ринок у 2021-му.

Влітку минулого року консалтингова компанія Frontier Economics на замовлення ключових гравців британського енергоринку випустила дослідження щодо втрати доходів країни, якщо та залишиться за межами вуглецевого ринку ЄС – йшлося про суму до £8 млрд ($10,2 млрд) у 2025-2030  роках.

Оголошений сторонами крок, зокрема, привітала галузева асоціація UK Steel. Там зауважили, що виступають за об’єднання вуглецевих ринків з 2019-го, оскільки окремий британський  був занадто малим і неліквідним. Оголошення ж, зроблене сторонами, передбачає взаємне визнання квот на викиди вуглецю. Це дозволить створити єдину ціну на СО2 на обох ринках і звільнить експорт сталі з Великої Британії до блоку від витрат та адміністративного тягаря, пов’язаного зі CBAM.

Загалом угода про ETS буде спрямована на створення можливості для взаємного звільнення товарів, що походять з двох юрисдикцій, від зобов’язань за CBAM ЄС та Великої Британії, і має охоплювати такі сектори, як виробництво електроенергії, промислове виробництво тепла, промисловість, морський транспорт та авіація, з процедурою, що передбачає розширення переліку.

У квітні Велика Британія опублікувала проєкт первинного законодавства для власного CBAM (механізм має набути чинності з 1 січня 2027 року).

Британська промисловість давно закликала до прив’язки вуглецевого ринку країни до європейського. Втім, аналітики попереджають, що об’єднання систем, ймовірно, призведе до зростання цін на вуглець у Великій Британії до рівня європейських, критики називають цифру у 6%.

19 травня, після оголошення про об’єднання систем, вартість британських еталонних вуглецевих контрактів зросла на 8,4% до £52,4/т (€62,3).  Тож у короткостроковій перспективі угода може означати збільшення вуглецевого тягаря для британських компаній.

Шлях до спрощення

Оскільки повноцінне запровадження європейського CBAM з початку 2026-го серйозно вплине на світову торгівлю, країни-експортери обирають різні тактики реагування. Ряд держав розробляє власні аналоги або адаптує внутрішні інструменти ціноутворення, інші є послідовними опонентами європейської схеми, серед них – Китай та Індія.  Наприклад, Індія нещодавно оголосила, що  застосує заходи у відповідь, якщо ЄС продовжить реалізацію плану стягнення вуглецевого податку з індійської продукції. Про це заявив міністр торгівлі та промисловості країни Піюш Гоял. Наразі сторони ведуть перемовини щодо угоди про вільну торгівлю (FTA), прагнучи завершити їх до кінця 2025-го. Механізм транскордонного вуглецевого коригування також є предметом обговорення.

19 травня консультації СОТ щодо CBAM запросила РФ, стверджуючи, що це не справжній екологічний захід, а «інструмент обмеження торгівлі та дискримінації».  До цього кроку раніше обіцяли вдатися й інші держави.

Європейські компанії мають власні застороги щодо механізму транскордонного вуглецевого коригування.  Йдеться про роботу національних органів, адміністративні процедури, координацію відстеження викидів у ланцюжку постачань, прогнозування фінансових витрат за відсутності розуміння щодо середньої ціни у ETS EU у 2026 році та ще не визначених  бенчмарків для розрахунку податку тощо.

Єврокомісія вже запропонувала спрощення механізму в рамках пакета Omnibus I, представленого у лютому.

У травні комітет Європарламенту з питань довкілля, зміни клімату та безпеки харчових продуктів підтримав ці пропозиції ЄК – йшлося лише про технічні поправки та ряд інших позицій:

• новий мінімальний поріг маси в 50 т, який звільнить від вуглецевого податку CBAM  90% імпортерів (переважно малі та середні підприємства та фізосіб),
• спрощення авторизації декларантів, розрахунку викидів, вимог до звітності та дотримання фінансових зобов’язань,
• посилення антиобхідної стратегії.

Після голосування доповідач Антоніо Декаро заявив, що більшість комітету погодилася обмежити поправки конкретними пропозиціями ЄК та не переглядати інші положення законодавства про CBAM. За його словами, такий підхід  дозволяє спростити роботу компаній, не скасовуючи та не послаблюючи механізм.

22 травня ті самі пропозиції щодо спрощення CBAM, зокрема, новий поріг маси de minimis у 50 т, схвалив Європарламент.  Тепер законодавчий орган блоку має розпочати переговори з Єврорадою щодо остаточного тексту. А на початку 2026 року ЄК оцінить, чи варто поширювати сферу дії механізму на інші сектори ETS, де існує ризик витоку вуглецю.

Наприкінці березня поточного року відкрився прийом заявок від імпортерів, аби стати авторизованим декларантом CBAM – паралельно з розробкою ІТ-системи для реєстру, аби останній був повністю введений в експлуатацію до 1 січня 2026-го. ЄК також працює над подальшими спрощеннями механізму. Зокрема, генеральний директорат Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу (TAXUD) скликав неформальну експертну групу з цих питань, її засідання відбувалися вже тричі, останнє – у травні поточного року.

Виняток для України

Водночас остаточне запровадження СВАМ може завдати нищівного удару по українських виробниках. За оновленими оцінками GMK Center, унаслідок введення механізму Україна може втратити $7,2 млрд ВВП до 2030 року. У 2024 році країна експортувала до ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під CBAM. Найбільше постраждає металургійний сектор, якій поставив до блоку продукцію на $3,3 млрд.

Тож промисловці країни та галузеві асоціації наполягають на тому, аби уряд негайно звернувся до Євросоюзу щодо відстрочки механізму для України на підставі ст. 30(7) Регуляції (EU) 2023/956 Європарламенту та Ради ЄС як на підставу для застосування форс-мажору. З такими закликами, зокрема, виступили Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) та «Офіс сталих рішень», асоціація «Укрцемент», Національна асоціація добувної промисловості України та провідні учасники ринку надрокористування, Федерація роботодавців України.

Вітчизняна промисловість критикує вичікувальний підхід, який, на їхню думку, зайняла українська влада, адже ініціатива транскордонного вуглецевого коригування поширюється світом. Здивування викликав той факт, що Україна не зверталася до ЄС з питання відстрочення цього екологічного мита – про це йшлося в офіційній відповіді Єврокомісії на запит Європейської бізнес асоціації, відповідну інформацію у ЗМІ було оприлюднено 29 квітня.

Зрештою, як повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, наразі  уряд готує офіційні звернення до Єврокомісії з проханням надати винятки як для країни загалом, так і окремо для експорту електроенергії – над цим працюватимуть у найближчі місяці.

«Ми досить довго вели діалог з Єврокомісією, намагалися зрозуміти, як це має працювати. Тому вже переходимо в активну фазу роботи над винятком щодо впровадження CBAM для України», – зауважив він.

Український ГМК неодноразово підкреслював, що готовий сприяти «зеленому» переходу в європейській металургії, підтримавши ланцюги постачань. Проте в умовах повномасштабної війни галузь не має змоги і коштів, аби модернізуватися відповідним чином. Окрім того, вітчизняним виробникам недоступні ті умови фінансування та гранти, як європейській промисловості.