Через CBAM Україна може втратити 6,4% ВВП до 2030 року

У рамках Кліматичної платформи Федерації роботодавців України відбулася презентація двох досліджень, проведених компанією CMD-Ukraine. Зокрема, дослідження зачіпали вивчення обізнаності вітчизняного бізнесу в питаннях механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) та результати моделювання впливу CBAM на українську економіку. GMK Center коротко переказує їхні результати та ключові висновки.

Поінформованість українських компаній про CBAM

Перше дослідження показує рівень інформованості українських компаній, продукція яких потрапила під регулювання CBAM, про сам механізм і характер його впливу на експорт. Опитування було проведене у вересні-листопаді 2024 року і показало такі результати:

1. Висока загальна інформованість про «зелену політику». Приблизно 70% опитаних зазначили, що мають уявлення або чули в загальних рисах про Green Deal та CBAM.
2. Досить високий рівень розуміння потенційного впливу «зелених» ініціатив на експорт. Приблизно 54% українських компаній розуміють, що введення CBAM негативно позначиться на експорті їхньої продукції до ЄС. Однак значна частина компаній все ж таки не до кінця усвідомлює, які конкретні зміни чекають на їхній бізнес.
3. Невисокий рівень практичної готовності до роботи в умовах дії CBAM. Одні українські компанії фокусуються на планах безпосереднього скорочення викидів CO2 (31% опитаних), тоді як 19% респондентів зазначили, що вони визначили цілі сталого розвитку та розробили плани щодо їх досягнення.

За словами експерта CMD-Ukraine Євгена Іванова, результати опитування засвідчили такі основні проблеми, пов’язані з CBAM, з якими останнім часом стикалися українські компанії під час експорту своєї продукції до ЄС:

• відсутність відкритих даних – 30%;
• складнощі із заповненням звітності – 26%;
• брак знань і навичок – 18%;
• висока вартість послуг консультантів – 15%;
• відмова партнерів через високі викиди – 12%.

Під час презентації також було проведено обговорення результатів першого року функціонування механізму CBAM для українських компаній.

«Найбільшими проблемами для нас при впровадженні CBAM є невизначеність, непрогнозованість і брак даних. Так, ми вже навчилися заповнювати звітність CBAM, але загальний обсяг невизначеності залишається дуже високим. Зокрема, ми поки що не знаємо еталонних значень викидів парникових газів у ЄС за нашими кодами УКТЗЕД, які будуть діяти та як Євросоюз їх змінюватиме, якою буде динаміка вартості CBAM-сертифікатів, як ЄС буде розширювати перелік товарів, що підпадають під дію CBAM, та ін.», – розповів під час дискусії Сергій Лавриненко, генеральний директор ПрАТ “Стальканат”.

Вплив CBAM на українську економіку

Друге дослідження – оцінка впливу CBAM на економіку країни – показало дуже істотний ефект уже в перспективі п’яти років. За оцінками CMD-Ukraine, унаслідок дії CBAM Україна може втратити до 2030 року 6,4% від ВВП, зниження обсягу експорту може становити 6,3%, зокрема в ЄС – 9,8%, а скорочення кількості робочих місць – понад 116 тис. позицій.

Водночас, за оцінками GMK Center, CBAM може застосовуватися до 15-17% українського експорту в ЄС, а загальні експортні втрати у 2026-2030 рр. можуть перевищити $4,6 млрд (за 5 років). Зокрема, у 2026-му (перший рік повного впровадження CBAM) експортні втрати можуть сягнути $202 млн, тоді як у 2030 році цей показник може становити вже $1,4 млрд. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт до ЄС цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату.

До ключових викликів для України у зв’язку з дією CBAM можна віднести такі:

1. Падіння попиту на машини та обладнання, необхідні для виробництва продукції, що підпадає під регулювання CBAM.
2. Обмежені можливості України для переорієнтації експорту. Це пов’язано з війною, географічним положенням, логістичними обмеженнями тощо.
3. Негативний вплив на окремі галузі. Особливо сильно від введення CBAM можуть постраждати металургія, цементна промисловість і виробництво добрив.

У будь-якому разі фінансове навантаження від CBAM буде для України значним і негативно вплине на перспективи розвитку нашої економіки, її спроможність до самофінансування та можливості післявоєнного відновлення.

Пом’якшення дії CBAM для України

Проведене опитування українських компаній засвідчило недостатній рівень безпосередньої поінформованості про те, як CBAM вплине на їхню діяльність і які заходи необхідно вжити для адаптації. Ця проблема безпосередньо пов’язана з нестачею підготовлених кадрів і потребою в підвищенні кваліфікації.

З огляду на негативний вплив CBAM на економіку, український бізнес говорить про необхідність держпідтримки. Зокрема, респонденти називають такі першочергові заходи:

• навчання персоналу – 66,4%;
• пільгове фінансування: кредити з низькими відсотками (60%) і гранти (53%);
• поліпшення забезпечення передовими технологіями та обладнанням – 36%.

У зв’язку з цим українській владі та профільним асоціаціям необхідно посилити освітньо-консультаційну роботу з українськими експортерами. Опитування засвідчило, що 62% українських компаній хотіли б, щоб їхні співробітники пройшли додаткове навчання за такими напрямами: перехід до низьковуглецевих технологій, розрахунок викидів парникових газів, підготовка та верифікація звітності за CBAM тощо. Така ситуація пов’язана з тим, що майже 60% респондентів відзначають брак кваліфікації своїх співробітників, які не можуть порахувати навіть вуглецевий слід продукції компанії.

Однак ключовим за значимістю має стати отримання Україною преференцій від ЄС для пом’якшення дії CBAM. Зокрема, це може бути застосування декларативного підходу до імпортованих з України до ЄС товарів, які підпадають під дію CBAM на період воєнного стану і кілька років на період відновлення, як це пропонувала Європейська Бізнес Асоціація.

З юридичного погляду Євросоюз має весь необхідний інструментарій для надання Україні умов, що пом’якшують вплив CBAM. Зокрема, згідно зі ст. 30 Регламенту CBAM, у разі настання непередбачуваної події, що пов’язана з CBAM і має руйнівні наслідки, Єврокомісія може ініціювати зміни та запровадження тимчасових заходів для подолання цих виняткових обставин. На думку українських експертів і бізнесу, повномасштабна агресія РФ проти України повністю підпадає під критерії непередбачуваної події.

«За наявних умов український бізнес фактично примушує українську владу відповідати на незручні запитання щодо переговорної позиції та перспектив рішення з питання CBAM. Україна досі не має ані позиційного документу, ані стратегії, ані плану дій з приводу CBAM на державному рівні, на відміну від усіх інших торговельних партнерів ЄС, які активно ведуть перемовини вже 3 роки», – коментує Станіслав Зінченко, голова комітету Промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

За словами Тараса Качки, заступника міністра економіки, торгового представника України, який, судячи з усього, є єдиним представником уряду, що займається цим питанням, поки що не ясно, яким буде фінальне рішення, але це не буде повне незастосування CBAM для України.

У результаті, менш ніж за рік до настання «неочікуваних» викликів у вигляді CBAM для української економіки, ми маємо загальні та витіюваті відповіді представників уряду та офісу Віцепрем’єра з євроінтеграції, а, по суті, показову бездіяльність української влади, яка говорить сама за себе.