Боргова розписка: чим є держбюджет на 2021 рік

Кабінет Міністрів називає державний бюджет на 2021 рік «бюджетом можливостей для розвитку». При цьому основну масу витрат проєкт держбюджету пропонує спрямувати на соціальну сферу, оборону й виплату боргів. Сторонньому спостерігачеві складно назвати такий документ «бюджетом розвитку». Як вплине головний державний кошторис в його нинішній редакції на бізнес – розбирався GMK Center.

Другий рік поспіль Кабмін у бюджетному процесі намагається вкластися у відведені законодавством терміни (подати проект держбюджету до парламенту потрібно до 15 вересня). Усі розуміють, що перша версія держбюджету – це «чернетка», яка у фінальному варіанті зазнає значних змін і до якої під час традиційних політичних торгів у подальшому будуть включені інтереси окремих депутатів і політичних груп.

14 вересня Кабмін на позачерговому засіданні ухвалив законопроєкт про держбюджет на 2021 рік. Того самого дня документ під номером №4000 зареєстрували в парламенті.

Ключові показники кошторису-2021:

• зростання реального ВВП – 4,6%;
• доходи держбюджету – 1,071 трлн грн (+9,4%);
• витрати держбюджету – 1,35 трлн грн (+5,1%);
• інфляція – 7,3%;
• індекс цін виробників – 8,7%;
• дефіцит держбюджету – 279 млрд грн (6% від ВВП);
• середня зарплата – 13,6 тис. грн; мінімальна зарплата: з 1 січня – 6 тис. грн, з 1 липня – 6,5 тис. грн;
• експорт товарів і послуг – зростання на 2,9%; імпорт товарів і послуг – зростання на 10,6%;
• середньорічний курс – 29,1 грн/дол.

Як і в усі останні роки, дефіцит держбюджету передбачається закривати за допомогою запозичень. У держбюджеті-2021 заплановано зростання запозичень на 64,2 млрд грн (+10,3%) – до 684,7 млрд грн, з них ОВДП становитимуть 549,1 млрд грн. Іншими словами, продовжиться практика «викачування» з банків коштів, які в теорії могли би піти на кредитування реального сектору.

Проте документ передбачає скорочення держборгу наступного року з 68% до 64,6% ВВП. Також заплановано, що обсяг ВВП, що перерозподіляється державою, у 2021 році знизиться до 23,5% з 24,9% в 2019 році.

Фінансування бізнесу

Серед запланованих на 2021 рік великих заходів фінансування і підтримки бізнесу можна відзначити такі:

1. Надання держгарантій на 28,1 млрд грн, у тому числі 10 млрд грн – на портфельні держгарантії.
2. Програма «Доступні кредити 5-7-9%» – 2 млрд грн, ще 10 млрд грн – під держгарантії.
3. Програма підтримки аграріїв – 4,2 млрд грн (для приблизно 9 тис. агрокомпаній).

Іншими словами, можливості залучення державного фінансування в 2021 році мало відрізнятимуться від ситуації поточного року. Жодних позитивних змін у цьому питанні немає.

Інфраструктурні проекти

Серед великих інфраструктурних проєктів на 2021 рік найбільш помітними є:

1. Фінансування дорожньої інфраструктури – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн, або 16% в порівнянні з 2019 роком). Крім прямих витрат з держбюджету ( «чистими» «Укравтодору» виділено 71,7 млрд грн), передбачено значний обсяг держгарантій – 70,9 млрд грн. Утім, з 150 млрд грн слід одразу відняти 13,5 млрд грн, які підуть на погашення взятих раніше кредитів.
2. Модернізація та електрифікація залізничної ділянки Житомир – Новоград-Волинський (528 млн грн) та електрифікація ділянки Черкаси – станція ім. Тараса Шевченка (195 млн грн).
3. Підтримка проєктів регіонального розвитку:

• за рахунок Державного фонду регіонального розвитку – 9,4 млрд грн;
• будівництво й капремонт 300 шкіл – 1 млрд грн;
• будівництво й капремонт медустанов (9 амбулаторій та 3 кардіоцентру) – 600 млн грн;
• розвиток спортивної інфраструктури (11 об’єктів) – 500 млн грн;
• будівництво та укомплектування 50 центрів надання адмінпослуг – 500 млн грн.

4. Розвиток метрополітену: в Дніпрі – 1,25 млрд грн; в Харкові – 310 млн грн.
5. Окремою програмою планується фінансувати державні капвкладення на розробку та реалізацію державних інвестиційних проектів – 1,1 млрд грн.
6. Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури – 200 млн грн.

Зрозуміло, вищевказаний перелік далеко не вичерпний. Крім того, аж до грудня в держбюджеті можуть з’явитися нові напрями витрат.

Адже, наприклад, лише за час свого турне регіонами країни президент Володимир Зеленський щедро роздав обіцянки відремонтувати/реконструювати регіональні аеропорти (Полтава, Суми, Херсон, Дніпро), системи зрошення в південних областях України, культурні об’єкти (Миколаїв, Одеса та ін.) і таке інше. Усі ці обіцянки включаються до програми «Велике будівництво», куди «намішано» дороги, школи, дитсадки, лікарні та все інше, що йде за різними статтями держбюджету, але для простоти розуміння подається в пафосній піар-обгортці.

По суті, інфраструктурні проєкти, що фінансуються з держбюджету, – це і є «Велике будівництво». Однак частина обіцянок глави держави поки що не відображені в держбюджеті. Зокрема, в проєкті поки що не згадуються витрати на будівництво регіональних аеропортів.

Слід зазначити, що чимала частина інфраструктурних витрат держави зашита в фінплані держпідприємств. Однак на 2021 рік їхні плани поки що не затверджені.

Крім того, значна частина інвестпроєктів з будівництва та модернізації різноманітної інфраструктури фінансуватиметься за рахунок коштів міжнародних партнерів. Передбачений на 2021 рік обсяг цих цільових коштів становить 23,7 млрд грн.

Серед цих проектів можна відзначити такі:

• розвиток дорожньої інфраструктури – 4,86 млрд грн;
• розвиток енергетичної інфраструктури – 4,14 млрд грн;
• розвиток муніципальної інфраструктури – 3,9 млрд грн;
• модернізація української залізниці – 500 млн грн.
• промислова підтримка.

З підтримкою промисловості в держбюджеті-2021 все одночасно і краще, і як зазвичай. З одного боку, держава вперше заклала до держбюджету закупівлю 100 пасажирських вагонів для «Укрзалізниці» – 3,3 млрд грн. У цьому питанні основним бенефіціаром виступить Крюківський вагонобудівний завод. У рамках оборонного держзамовлення 22,7 млрд грн «перепаде» підприємствам, які займаються виробництвом, ремонтом і модернізацією озброєння та військової техніки.

Також у документі передбачені видатки на новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості – 162 млн грн. На нього покладають великі надії щодо сприяння відновленню промислового потенціалу країни.

З іншого боку, в різних статтях держбюджету заховані витрати на дослідження та інновації, ефективність яких здебільшого є сумнівною. До них можна віднести наукову діяльність установ НАН України (4,48 млрд грн) і функціонування Фонду розвитку інновацій (50 млн грн).

«Підтримка вітчизняного виробництва буде відбуватися, зокрема, шляхом створення умов для розвитку української промисловості, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції, яка буде формувати ефективну структуру промисловості з підвищенням питомої ваги наукоємних галузей з виробництва продукції поглибленої переробки та кінцевого споживання з високою часткою доданої вартості, зі зменшенням енерго- і ресурсоємності продукції», – пафосно, плутано й незрозуміло обіцяє Кабмін у пояснювальній записці до держбюджету-2021.

Податковий тягар

Крім законопроекту про держбюджет на наступний рік, Кабмін 14 вересня схвалив ще й законопроект про зміни до Податкового кодексу для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2021 році. Хоча глава Мінфіну Сергій Марченко запевняє, що підвищення податкових ставок у наступному році не буде, вони все-таки заплановані.

Зокрема, зміни до Податкового кодексу передбачають:

• скасування мораторію на проведення податкових перевірок та перевірок щодо ЄСВ, який запровадили на час карантину;
• підвищення ЄСВ для працюючих ФОПів;
• встановлення зобов’язання банків розкривати банківську таємницю на вимогу контролюючих органів;
• збільшення екоподатку. Наприклад, податок на викиди двоокису вуглецю пропонується збільшити втричі – з 10 грн до 15-25 грн за тонну в 2021-2023 рр.;
• підвищення до 12% ренти за користування надрами (для видобування корисних копалин), радіочастотним ресурсом і за спеціальне використання води і лісових ресурсів;
• збільшення акцизу на спирт і алкогольні напої;
• обмеження можливості обліку збитків з податку на прибуток п’ятьма роками;
• розширення оподаткування податком на прибуток, зокрема в частині оподаткування нерезидентів та ін.

За оцінками Мінфіну, прийняття законопроєкту дасть змогу збільшити надходження до держбюджету на 2,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – на 500 млн грн.

Найменшою претензією до вказаних вище намірів є те, що згідно із законодавством, ухвалювати такі зміни до Податкового кодексу можна не менше ніж за півроку до початку нового бюджетного року.

Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради, не підтримує запропоновані Мінфіном зміни до Податкового кодексу. В ефірі одного з телеканалів він пояснив, що правки порушують принцип внесення податкових змін не раніше ніж за півроку.

Категорично проти підвищення податків у період кризи вже виступила Європейська Бізнес Асоціація.

«Зараз важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу, щоб підприємницька робота в країні не заморозилась», – заявила Світлана Михайловська, заступник директора ЄБА.

Довгий шлях

Проблема прийняття цієї версії документа не лише в хронічній нелюбові багатьох народних депутатів до Кабміну, а й у тому, що Мінфін підготував держбюджет-2021 без консультацій з Верховною Радою і комітетом з питань фінансів зокрема.

До того ж парламентаріям зараз нема за що «любити» цю версію документа. Адже вона не враховує «побажання» щодо фінансування з округів, лобіювання інтересів «потрібних» бізнесів і багато іншого.

Утім, часу для прийняття головного фінансового документа країни ще багато. Згідно зі встановленими законодавством термінами бюджетного процесу, Верховна Рада має прийняти бюджет на 2021 рік у першому читанні до 20 жовтня, у другому – до 20 листопада. До 1 грудня документ має бути прийнятий.