Блокування ПДВ: як українські експортери втрачають мільйони через дії ДПС

GMK Center організував круглий стіл із представниками бізнесу та експертного середовища «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання» для обговорення проблем, з якими стикаються експортери під час війни, та спільного напрацювання шляхів їхнього вирішення. Одним із ключових стало питання блокування або затримки у відшкодуванні ПДВ.

На думку представників компаній, проблема із відхиленням відшкодування ПДВ податковими органами під час перевірок набула критичної ваги для всіх підприємств, які намагаються продовжувати виробничу діяльність в умовах широкомасштабної війни.

Відмови виникають не тільки через невиконання законодавчих вимог для отримання бюджетного відшкодування, а й через незгоду податкових органів із розміром від’ємного значення з ПДВ. На практиці така незгода часто виникає через претензії податкових органів щодо заниження податкових зобов’язань або завищення податкового кредиту.

Ірина Євсюкова, начальниця департаменту з облікової звітності Ferrexpo, окреслила два головні виклики, з якими стикається їхня компанія:

  1. Блокування податкових накладних. Вона зазначила, що ця проблема знайома багатьом компаніям. Податківці блокують податкові накладні, як наслідок, підприємства втрачають грошові кошти, не можуть контролювати фінансове планування, а особливо гостро це відчувається під час військового стану.
  2. Відмова або затримка у відшкодуванні ПДВ. Одна з причин – блокування податкових накладних, інша – неможливість контрагентами прослідкувати ланцюги закупівель.

Також складнощі виникають через нещодавнє внесення змін до екологічного законодавства та їхню неузгодженість із податковим кодексом.

Доповідь Інни Полуциганової, начальниці відділу з корпоративних прав та юридичних питань компанії Centravis, підтвердила тему повернення ПДВ для експортерів як особливо критичну.

Ця проблема існувала й до повномасштабного вторгнення, але зараз її вплив і наслідки набувають критичного значення. Це стосується закупівлі товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у підприємств, які мають так званий “російський слід”, тобто ті, які мають у складі акціонерів або кінцевих бенефіціарних власників осіб, пов’язаних із країною-агресором.

Експертка ознайомила учасників Круглого столу з кейсом свого високотехнологічного підприємства з виробництва безшовних нержавіючих труб, яке розташоване на прифронтовій території у м. Нікополь. 98% обсягу його продукції реалізується на експорт.

Незважаючи на щоденні обстріли з артилерії та атаки дронів, підприємство продовжує працювати та забезпечувати роботою 1500 працівників. З 2022 р. і до цього моменту компанія сплатила понад 900 млн грн податків. Вона забезпечує надходження валютної виручки в країну: за зазначений період це понад 250 млн євро.

Попри це з березня 2022 р. Centravis має невідшкодований ПДВ на суму 312 млн грн. І це без урахування штрафів на 17 млн грн, які були нараховані за декларування бюджетного відшкодування у відповідних періодах.

“Проблема полягає в тому, що ефективних способів захисту платника податків фактично не існує. Ми розуміємо, що на стадії адміністративного оскарження рішень податкової вірогідність скасування результатів перевірок вкрай мала, вона фактично відсутня”, – констатувала Інна Полуциганова.

Тому підприємство для захисту своїх прав має звертатися до суду, в якому судова процедура розтягується на роки. Експертка констатувала, що заручниками ситуації стають добросовісні платники податків, які працюють офіційно й не порушують вимог чинного законодавства.

Підставою для виникнення критичної ситуації з відшкодуванням ПДВ стали операції компанії з одним із ключових контрагентів – постачальником сировини із Запоріжжя. Воно теж знаходиться у прифронтовій зоні й забезпечує роботою понад 3000 осіб.

“Проблема полягає в тому, що кінцевим бенефіціарним власником цього підприємства є певна фізична особа, яка на думку податкового органу має громадянство рф”, – пояснює експертка.

Ця інформація не відповідає дійсності, проте податкова не визнає право компанії на відшкодування ПДВ.

“Компанія спробувала оскаржити це рішення в адміністративному порядку, але результатів це не принесло, тому ми були змушені звернутися до суду”, – розповідає Інна Полуциганова.

Наразі підприємство вже має декілька судових рішень, кілька справ ще перебувають на розгляді.

“Ми звертаємося по певних періодах перевірки до судових органів. По одному з періодів у нас є позитивне рішення суду першої та другої інстанції. По другому періоду є позитивне рішення суду першої інстанції”, – сказала експертка.

Контрагент також проводить оскарження рішення податкової у суді та вже має три позитивні судові рішення в суді першої та другої інстанції.

Одна справа Centravis та дві справи контрагента знаходяться на розгляді у суді касаційної інстанції, проте передбачити строки завершення цього розгляду не видається можливим. Наприклад, немає жодного руху по справі, яка зайшла в касацію ще 5 жовтня 2023 року.

Компанії неодноразово готували звернення до компетентних органів, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, ДПС, Міністерства економіки з поясненням ситуації, проханням її врегулювати та скоригувати законодавство. Вони акцентували увагу на тому, що законодавство у певних випадках є недосконалим і створює такі колізії, які використовуються податковим органом.

Наразі немає жодних позитивних рішень за результатами цих звернень.

Інна Полуциганова окреслила наслідки неповернення ПДВ підприємству:

  1. Грошові кошти “вимиваються”: сплачуючи імпортний ПДВ, компанія не отримує в значній частині бюджетне відшкодування ПДВ при експорті.
  2. Бізнес змушений шукати альтернативних постачальників, і вони, на жаль, не в Україні. Тому кошти йдуть не національним компаніям, а компаніям-нерезидентам.
  3. Як наслідок, Centravis змушена закуповувати сировину за вищими цінами, з більш тривалим періодом постачання. Ці фактори підвищують собівартість.

Відсутність активної позиції Кабінету Міністрів України та інших компетентних органів щодо колізій, які виникають при застосуванні постанови Кабміну №187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації” робить компанії заручниками, які завдають збитки та мають докладати надзусилля, аби продовжувати працювати.

Відмови та затримки у відшкодуванні ПДВ створюють серйозні труднощі для експортерів і держава має максимально усунути юридичні перешкоди для повернення виробникам фінансових ресурсів.

  • Індустрія

Смертельна комбінація: чому 2026 рік може стати переломним для української металургії

Українська гірничо-металургійна галузь входить у другу половину 2026 року в стані, який важко назвати інакше,…

Вівторок 21 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Сталеве споживання Єгипту: наслідки девальвації

Обмінний курс єгипетського фунта обвалився з $/15,7 EGP у 2022 р. до $/47 EGP у…

П'ятница 17 Липня, 2026
  • Індустрія

Основа української міцності: як металурги тримають стрій

П’ятий рік поспіль повномасштабна війна випробовує на міцність гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України, який є справжнім…

Четвер 16 Липня, 2026
  • Глобальний ринок

Ціна захисту: реакція світової спільноти на нові тарифні квоти ЄС на сталь

1 липня 2026 року Європейський Союз запровадив новий режим імпорту сталі відповідно до Регуляції ЄС …

Вівторок 14 Липня, 2026
  • Держава

URC 2026: що отримали Україна та металургія

25–26 червня 2026 року польський Гданськ прийняв п'яту Конференцію з питань відновлення України (Ukraine Recovery…

Вівторок 30 Червня, 2026
  • Компанії

ArcelorMittal France: «привид» націоналізації

У червні поточного року нижня палата французького парламенту (Національні збори) вдруге підтримала націоналізацію активів ArcelorMittal.…

Четвер 25 Червня, 2026