Бізнес негативно оцінює нові зміни Кабміну для надрокористувачів

Військова агресія РФ проти України порушила серед багатьох інших питання якості державного управління в Україні. Країна перебуває у стані війни вже шостий місяць, а рівень та якість держуправління у багатьох сферах залишилися на низькому рівні.

Навіть в умовах війни багато держорганів продовжують займатися «паперовою» та багато в чому малопродуктивною роботою, провадячи лише видимість активної діяльності. Натомість інші щось роблять, але з активним PR-ом, проте найчастіше це шкодить бізнесу, який насправді треба максимально підтримувати в поточних умовах.

Надрозміни

Повномасштабна російська агресія змусила реагувати на виклики, що виникли перед економікою. У березні було прийнято постанову КМУ №314, яка врегулювала питання автоматичного продовження строку дії спецдозволів на період дії військового стану та зупинення перебігу строків звернення за отриманням публічних послуг.

«Проте питання про перенесення термінів виконання робіт, передбачених угодою про умови користування надрами, не було врегульовано. Також через війну виникли затримки з оприлюдненням ціни одиниці товарної продукції, що унеможливило розрахунок початкової ціни продажу на аукціоні дозволу. Це гальмувало надання дозволів без проведення аукціону та виставлення нових ділянок на аукціони. Нагальним стало питання визначення кінцевого бенефіціара компанії-заявника, адже російське вторгнення відбувається і в економічній сфері», – каже Роман Опімах, голова Державної служби геології та надр України (Держгеонедр).

Наприкінці липня Кабінет Міністрів вніс зміни до чотирьох нормативних актів, які регулюють питання користування надрами в Україні. Зокрема, вони стосуються:

1. Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону;
2. Порядку проведення електронних аукціонів із продажу спеціальних дозволів на користування надрами;
3. Методики визначення вартості геологічної інформації, одержаної за рахунок коштів держбюджету;
4. Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу користування надрами.

За словами голови Держгеонедр, оскільки для врегулювання вказаних вище проблем необхідно було вносити зміни до нормативно-правових актів, то одночасно були запропоновані поправки, що вирішували наболілі проблеми: часті зриви аукціонів через низький гарантійний внесок, неврегульованість підстав для внесення змін до угоди про умови користування надрами.

Серед ключових змін для надрокористувачів слід зазначити такі:

• автоматизовано розрахунок вартості геологічної інформації та розміру збору за надання спецдозволу на користування надрами, що дасть змогу прискорити процедуру не менше ніж на 20 днів;
• встановлено вимогу щодо надання інформації про кінцевого бенефіціара;
• щоб уникнути випадків зриву електронних аукціонів, встановлено мінімальний розмір гарантованого внеску учасників – від 0,5 до 10 млн грн залежно від виду корисних копалин;
• встановлено вимогу підписання договорів купівлі-продажу дозволів з використанням електронного цифрового підпису;
• врегульовано питання автоматичного продовження строку дії спецдозволів на користування надрами на період дії військового стану;
• передбачене подання надрокористувачами заяв в електронній формі, зокрема через електронний кабінет надрокористувача, який буде інтегрований з єдиною екологічною платформою «ЕкоСистема».

«Вирішено давні проблеми надрокористувачів щодо плати виключно за запаси, які можна видобути без урахування позабалансових, що знаходяться в охоронних цілях та під забудовою. Також встановлено, що при розрахунку розміру збору в разі розширення враховується виключно обсяг товарної продукції, яка перебуває в межах ділянки надр, на яку розширюються. Зміни нівелюють суб’єктивний фактор у процесі розрахунку розміру збору на ділянках, де немає затверджених запасів чи ресурсів, а також у визначенні розміру плати за геоінформацію», – наголошує Роман Опімах.

Усе це має значно скоротити час від подання заяви до отримання бланку та обмежити вплив суб’єктивного фактору. У Держгеонедр переконані, що дерегуляція під час воєнного стану стимулюватиме економічну діяльність та усуне перешкоди для роботи відповідальних надрокористувачів.

Нові обмеження

За даними Національної асоціації добувної промисловості України (НАДУ), Кабмін вніс зміни до постанови №615, чим заборонив переносити терміни за програмою робіт на ділянці надр. Це є новим обмеженням для надрокористувачів.

Раніше до моменту отримання виручки за експортну продукцію надрокористувачі мали інвестувати в георозвідку, придбання дозволів на розвідувальні роботи та видобуток, купівлю обладнання та ін.

«Це було до війни. А зараз ці проблеми стали ще гострішими. Більше того, згідно з новими змінами (якщо їх буде прийнято), своєчасно виконувати програму робіт практично неможливо. У країні війна, а отже, інвестиції залучити майже нереально, логістика частково дуже складна через заблоковані порти, а десь взагалі відсутня», – каже Ксенія Орінчак, виконавчий директор НАДУ.

В умовах війни понад 50% видобувних підприємств працюють, інші ж завантажені лише з 40-50% потужностей. У компаній галузі або взагалі немає, або не вистачає доходів для покриття витрат.

Оцінка бізнесу

Бізнес по-різному, але загалом негативно оцінює запропоновані зміни. Уряд ухвалив документ із порушенням регламенту – не дочекавшись завершення громадського обговорення, яке мало тривати до 12 серпня.

«Навіть стислий аналіз внесених змін свідчить про прагнення держави підвищити фінансові надходження до бюджету від надрокористувачів уже на етапі отримання спецдозволів на користування надрами. Наприклад, тепер протягом усього періоду воєнного стану ціна на одиницю товарної продукції зафіксована на довоєнному рівні замість щоквартального підходу, що відображає реальну ситуацію на сировинному ринку. Крім того, при отриманні дозволу на геологічне вивчення або дослідно-промислову розробку компанії мають сплатити 100% (замість 10%) вартості видобувної ліцензії, що є надто великим фінансовим навантаженням», – каже Ольга Бойко, координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації.

Також встановлюється фіксована плата у розмірі 6% вартості спецдозволу на користування надрами за отримання вторинної геологічної інформації незалежно від її якості, точності та ін.

З іншого боку, значна частина змін має «косметичний» характер для системи надрокористування.

«Зміни до деяких постанов Кабміну щодо користування надрами, прийняті постановою від 26 липня 2022 р. №836, мають багато в чому «косметичний» характер для системи надрокористування і майже не впливають на фактичні відносини у ланцюжку надрокористувач – держава – надрокористувач», – наголошує Артем Мельниченко, головний геолог гірничодобувної компанії «Рудомайн».

За його словами, серед таких малоефективних змін:

• автоматична пролонгація дії спецдозволу на користування надрами з метою видобутку, але ця норма діє лише на час воєнного стану;
• урівнення запасів категорії А, В, С1, С2 при обчисленні обсягу товарної продукції гірничого підприємства повністю виключає стимулювання надрокористувача інвестувати в геологічне вивчення (оскільки витрати на досягнення вивченості категорії А значно вищі, ніж для оцінки запасів за категорією С1). Тобто надрокористувач, який інвестував у геологічне вивчення родовища, заплатить за отримання спецдозволу в рази більше, ніж надрокористувач, який поверхово виконав геологічне вивчення на аналогічній ділянці;
• інші пункти теж мають «косметичний» характер, а часті зміни в системі надрокористування не дають бізнесу адаптуватися до них, іноді створюючи можливості для корупційних схем у держустановах, особливо на перехідні періоди.

Важлива стаття бюджету

Добувна галузь є однією з бюджетоутворюючих для країни. У 2021 році компанії сектора сплатили 1,4 млрд грн до держбюджету, що майже на 50% більше, ніж у 2020 році. Значну суму становили й платежі до місцевих бюджетів.

«Для країни, яка через війну (закриття портів, відсутність фінансових та людських ресурсів, знищені потужності, а також активні бойові дії та окупація територій, де розвідують родовища) втратила свої місця у світових ланцюгах поставок, ці радикальні зміни не мають нічого спільного із закликом інвестувати у відновлення економіки, – резюмує Ольга Бойко. – Тому Європейська Бізнес Асоціація закликала не вносити зміни до цих положень, особливо в умовах активних бойових дій».