У Туреччині спостерігається енергетична криза. Місцеві промислові та енергетичні підприємства зіткнулися зі скороченням постачання газу. Це має призвести до зниження виробництва сталі країни. Велика Британія стала на шлях виключення з-під дії секції 232 у США, що несе потенційні ризики для України. Темпи зростання української економіки у 2022 році залишаться скромними, тому українським виробникам не варто розраховувати на розширення продажів на внутрішньому ринку.
У Туреччині енергетична криза. З технічних причин з 20 січня зупинено поставки газу з Ірану. За повідомленням іранської сторони, поставки будуть відсутні протягом 10 днів. Щоб збалансувати ринок, турецький державний оператор транспортування газу повідомив великим підприємствам, зокрема енергетичним, що поставки газу буде скорочено на 40%. Обмеження поставок газу призведе до тимчасового скорочення пропозиції на турецькому ринку та на ринках турецького експорту.
Насамперед обмеження поставок вплине на електрометалургійні заводи. Близько третини електроенергії в Туреччині виробляється з газу. Отже, пропозиція електроенергії в країні може знизитися на 10-12%. Це спричинить зростання цін на електроенергію. Турецька галузь виробництва сталі на 70% представлена електрометалургійними заводами, які й без того зазнавали тиску від високих цін на електроенергію під впливом енергетичної кризи у світі. Щодо конвертерних потужностей, то тут услід за обмеженням поставок газу пропорційно може знизитися і виробництво на 30-50%. За повідомленнями ЗМІ, місцеві заводи розпочнуть позачергові ремонти основного обладнання.
Звісно, ця ситуація може призвести до зростання цін пропозицій з боку заводів. Під ризиком опинилися поставки, законтрактовані місяць чи два тому. Це продукція, яка потрібна тут і зараз. Швидко покрити її нестачу за рахунок імпорту неможливо. Тому в цей короткий проміжок часу ймовірне зростання цін на сталь, зниження цін на брухт. Ринок втримається за рахунок запасів, поповнення яких підтримає рівень цін ще деякий час. Якщо проблема буде вирішена за названі 10 днів, то вплив на ринок буде обмеженим.
Британія всерйоз занепокоїлася питанням «секції 232» після досягнення угоди між США та ЄС, згідно з якою європейські виробники звільнялися від імпортного мита на 25%.
Є чого турбуватися. На сьогодні близько 80% усього імпорту сталевої продукції у США вже виключено з-під дії секції 232. Відповідно, виробники з тих країн, які звільнені від 25%-го мита, матимуть перевагу й витіснятимуть постачальників, які мито платять. І незабаром частка сталевого імпорту США без секції 232 наблизиться до 100%.
Представники Британії та США в обговоренні цього питання досягли угоди щодо необхідності боротьби з надлишковими потужностями, основна частина яких припадає на Китай. Але якщо дружба США та Британії спрямована проти Китаю, то до чого тут Україна, яку з ринку США витісняють як антидемпінговими заходами, так і за рахунок переваги у сплаті 25%-го мита?
У 2021 році в США проти України запровадили два антидемпінгові заходи, а також завершили одне розслідування із визнанням факту «нечесної торгівлі». По-перше, США запровадили мито у 19,3% проти дроту арматурного для попередньо напруженого залізобетону. Україна потрапила під розслідування разом з іншими шістьма країнами. Обсяг поставок цієї продукції з України до США у 2019 році становив близько $1 млн.
Другий захід – антидемпінгове розслідування щодо поставок безшовних лінійних труб, яке проводилося проти продукції з чотирьох країн. Мито для України становило 23,75%. Цей захід є болісним, оскільки поставки лінійних труб були однією з найбільших статей експорту сталевої продукції з України до США. У 2017-2019 рр. обсяг поставок становив у середньому 38 тис. т на рік, за 8 міс. 2021 року – близько 10 тис. т.
Також у серпні 2021 року завершено антидемпінгове розслідування у США щодо імпорту труб нафтогазового сортаменту з України. За результатами розслідування демпінгова маржа становила 30,19%.
Особливість торговельної політики США полягає у гнучкості, готовності йти на компроміс під час укладання двосторонніх угод. Тобто переговори про виключення України з-під дії секції 232 варто було розпочати кілька років тому. Однак поки що немає зрушень у цьому питанні. Україна за свої прозахідні демократичні устремління може заплатити сотнею тисяч життів громадян. При цьому Захід не прагне надавати Україні економічну підтримку, навпаки скорочуючи для вітчизняної економіки можливості для торгівлі. Ми отримуємо допомогу в основному у вигляді поставок зброї, яку краще використовувати як джерело брухту.
Згідно з прогнозами Національного банку України, зростання ВВП країни у 2022 році прискориться до 3,4% з 3,0% у 2021-му. Це гірше, ніж попередній прогноз (+3,8% у 2022 році). Зростання економіки підтримуватимуть споживчий попит, а також поки що сприятливі умови торгівлі. До обмежувальних факторів належать:
Для металургії скромні темпи зростання ВВП України означають відсутність перспектив істотного розширення попиту сталь на внутрішньому ринку. Крім того, на внутрішнє споживання сталі впливатимуть глобальні фактори у вигляді зростання інфляції та посилення грошово-кредитної політики у провідних економіках світу. Поряд із очікуванням ескалації воєнного конфлікту ці фактори сприятимуть сповільненню економічної активності.
У 2021 році, згідно з оцінками ВП «Укрметалургпром», внутрішнє споживання становило 5,1 млн т сталі. При цьому лише 26,5% внутрішнього виробництва сталевої продукції було використано для потреб української економіки (інша частина продукції пішла на експорт). У 2022 році споживання сталі суттєво не зміниться в порівнянні з 2021 роком і українські металургійні підприємства й надалі орієнтуватимуть постачання на висококонкурентні зовнішні ринки.
2021 року внутрішній попит на сталь підтримувало будівництво. Його обсяги, згідно з індексами будівельної продукції за 11 місяців 2021 року, збереглися приблизно на рівні попереднього року. У 2022 році є можливість зростання споживання за рахунок сегмента плоского прокату. Зокрема, група «Метінвест» має намір збільшити продажі оцинкованого прокату в Україні на 20-25% – до 200 тис. т. Група очікує, що на тлі зростання попиту споживачі віддаватимуть перевагу українській продукції й таким чином вдасться витіснити імпорт рулону з покриттям.
Підтримати внутрішніх виробників прокату з покриттям могло б антидемпінгове розслідування проти поставок з КНР. Проте період цього розслідування продовжили в грудні 2021 року. Учасники ринку очікують, що за підсумками розслідування Україна може запровадити мито на імпорт китайської металопродукції у розмірі 25-30%.
Докладніше про головні тренди та події галузі читайте у наступних випусках щотижневого моніторингу. А також на нашому порталі
Друга половина минулого року стала для бізнесу складним випробуванням не тільки через війну, але й…
У ЄС середньомісячні оптові ціни на добу наперед у квітні 2025 року значно впали. За…
Попри реалії воєнного часу, українські компанії гірничо-металургійного комплексу знаходять нові способи залучення працівників та можливості…
Провідні сталеві гравці коригують раніше затверджені плани декарбонізації виробництва. І висувають національним урядам жорсткі умови.…
До війни Україна експортувала приблизно 80% вироблених напівфабрикатів і готового металопрокату. Однак у рамках післявоєнного…
Український інвестиційний клімат ніколи не був надто позитивним щодо інвесторів. Війна лише погіршила ситуацію. Зараз…