Як втримати українців вдома: досвід Європи

Директор Міжнародної організації праці з Центральної та Східної Європи Маркус Пілгрім в ході XI з’їзду Федерації роботодавців України розповів, які заходи може застосувати країна, аби стримати відтік робочої сили за кордон. CMK Center публікує ключові тези його виступу.

Активна трудова еміграція, наголосив спікер, є наслідком великого розриву між рівнем життя та економічним розвитком всередині країни і за її межами – серед найближчих сусідів. У випадку з Україною йдеться про держави – члени Євросоюзу. Тому ключовий рецепт протидії трудовій міграції – пришвидшення економічного розвитку і покращення умов праці всередині країни.

Утім, говорячи про трудову міграцію, слід враховувати два фактори – фактор привабливості і фактор відторгнення. У першому випадку йдеться про вплив країни, яка приваблює до себе потенційних трудових мігрантів. У другому – про внутрішні умови, які змушують людей залишати країну. Найбільш значущими серед них є переважно високий рівень безробіття та незадоволеність умовами життя – від поганої інфраструктури та медичного обслуговування до слабкого соціального забезпечення. Водночас статистика Банку реконструкції та розвитку вказує, що рівень задоволеності життям на 70% залежить від рівня заробітної плати.

У випадку з Україною потрібно, на мій погляд, дивитися радше не на кількість людей, які залишають країну, а на рівень занятості. За даними МОП, лише 57% працездатних українців працевлаштовані. Натомість у Євросоюзі ця норма становить 75%. Якщо українські роботодавці скаржаться на нестачу кадрів, їм варто спершу подивитися на приховані резерви всередині країни.

Також слід скористатися досвідом країн, які мають справу з феноменом міграції впродовж сторіч. Хорошим прикладом у тут є Ірландія. Зокрема, ірландський уряд має стратегію залучення в країну прямих інвестицій від діаспори. Україна також могла би скористатися цим інструментом – упевнений, деякі українські емігранти готові інвестувати кошти в свою батьківщину.

Другий інструмент – стимули для тих, хто хоче повернутися в Україну, наприклад, програми з розвитку підприємництва.

Третій інструмент – готові вакансії. Слід визнати навички та кваліфікацію українців, які залишили країну, і запропонувати їм відповідні можливості тут. Наприклад, в Ірландії та Литві працюють онлайн-платформи з вакансіями для тих, хто хоче повернутися.

Четвертий інструмент – інвестиції в професійно-технічну освіту. Так, частина підготовлених кадрів поїде працювати за кордон, але при цьому ви, по-перше, зможете налагодити зв’язки та кооперацію з приймаючою стороною, а по-друге – втримати в країні тих, хто хоче залишитися.