Вплив карантину на економіку: як не втратити промисловість

Вжиті країнами карантинні заходи завдають шкоди національним економікам. Однак поки що ніхто не придумав, як мінімізувати вплив нинішньої пандемії на господарську діяльність. Україна і світ уперше зіткнулися із завданням такого масштабу.

Карантин

Зараз скорочення внутрішнього валового продукту США оцінюється в середньому в 35% у другому кварталі й на 3,3% за підсумками року. Розвинені країни можуть заливати економіку грошима, не побоюючись інфляційних ризиків. Україна такої можливості не має.

У нашій країні очікується падіння ВВП у другому кварталі на 20-25%, а за підсумками року – на 6-10%. Тобто Україна має шанс за підсумками другого кварталу зазнати менших втрат, ніж інші країни, але й більших – за підсумками всього року. Виходить, тривалий і жорсткий карантин країна дозволити собі не може, наша економіка після цього не зможе відновитися.

Карантин у нинішньому вигляді завдає колосальної шкоди економіці та кожному українцю. Здавалося б, зараз ніхто не перешкоджає роботі промислових підприємств. Однак потрібно враховувати непрямий вплив. Наприклад, підприємства відчувають колосальні труднощі під час доставки працівників, перевезення сировини й товарів.

Що ж робити, якщо в травні захворюваність не піде на спад? Якщо карантин триватиме два місяці й не дасть результату – отже він був некоректно організований. Чи потрібні жорсткіші заходи із зупиненням промисловості?

У разі жорсткого карантину ми можемо втратити 16-20% ВВП, ту частку, яку забезпечує обробна і видобувна промисловість. Але спад в індустрії потягне за собою й інші галузі. У результаті в подальшому не виключені сценарії катастрофічного масштабу.

Слід розуміти, що деякі виробництва зупинити неможливо. А якщо їх зупинити, то запуск потребуватиме колосальних витрат. Я зараз кажу про металургійні заводи, коксохімічні підприємства, вугільні шахти. Специфіка роботи вугільних шахт, наприклад, не передбачає зупинення роботи лав до їх повного відпрацювання, інакше гірничий тиск з часом може задавити обладнання.

Це повною мірою стосується й агропромислової галузі. Її безперебійне функціонування – це питання продовольчої безпеки. Стабільна робота підприємств хімічної промисловості – це основа ритмічної діяльності агросектора.

В економіці все взаємопов’язане. І жорсткість карантинних заходів в одному виробничому сегменті неминуче призведе до перебоїв в роботі інших секторів економіки.

Отже, вже зараз варто подумати, як змінити підхід до боротьби з епідемією. На мій погляд, доцільно застосовувати вибіркові заходи як до населення, так і до економіки.

Антикризові заходи

Щоб підтримувати й розвивати промисловість, не потрібно здійснювати специфічні заходи для кожної окремої галузі. Заходи підтримки мають діяти для всієї промисловості та експортерів: АПК, ГМК, енергетики, машинобудування, транспортної інфраструктури, хімічної галузі та інших.

Ось перелік найважливіших, на мій погляд, заходів за черговістю:

1. Забезпечення переміщення співробітників підприємств на роботу та з роботи (безперешкодний доступ до робочих місць).
2. Безперебійне функціонування логістичної інфраструктури («Укрзалізниці», портів, річкової інфраструктури) з пріоритетом вітчизняних вантажів перед транзитними.
3. Зменшення податкового тиску на бізнес: забезпечення реального автоматичного відшкодування ПДВ без штучних затримок для документальних перевірок; підтримка виробників відстроченням за ЄСВ, земельним податком, екологічними податками. Це дасть змогу залишити на підприємствах ліквідність і зберегти робочі місця.
4. Зниження, а також мораторій на подальше підвищення тарифів державних монополій: встановлення обґрунтованих тарифів у портах; зниження тарифів «Укрзалізниці», адже індекс цін виробників знизився минулого року на 7,4%.

Для відновлення економіки потрібно створювати внутрішній ринок і стимулювати інвестиції. Робити це необхідно, виконуючи такі кроки:

1. Реалізація державної цільової програми розвитку інфраструктурних проектів ( «Укрзалізниці», портів, річкової інфраструктури, автодорожнього господарства, енергетики).
2. Прискорення реформи «Укрзалізниці» з поділом на трьох операторів.
3. Запуск програми кредитування для купівлі житлової нерухомості.
4. Розширення кредитування купівлі продукції вітчизняного машинобудування.
5. Підвищення держзамовлення на продукцію вітчизняного військово-промислового комплексу.

Криза – каталізатор реформ. Тому необхідно зосередити зусилля на покращенні інвестиційного клімату, що має стати основним KPI Кабінету Міністрів в довгостроковій перспективі.

У цьому контексті недозволені навіть натяки на дефолт. Держава й населення зацікавлені в тому, щоб бізнес розвивався, інвестував. А бізнес зацікавлений позичати за низькими ставками. Це можливо лише якщо у держави високий суверенний рейтинг і в країні хороший інвестиційний клімат. Дефолт усе це перекреслить і поглибить економічну кризу.

Упевнений, закони, необхідні для відновлення програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, будуть ухвалені, незважаючи на певні труднощі. Співпраця з МВФ знизить до мінімуму ризики суверенного дефолту в цьому і наступному році.

Уряди розвинених країн, як і тих, що розвиваються, підтримують промисловість, прагнучи зберегти робочі місця і стимулюючи створення нових робочих місць. За даними МВФ, державні гарантії за кредитами стали важливим інструментом підтримки бізнесу.

А ще необхідно захищати внутрішній ринок від нечесної конкуренції та від зростання імпорту, тому що конкуренція на зовнішніх ринках загострюється. Захистити бізнес зараз – значить підтримати зайнятість населення.

Напрями дій зрозумілі. Частина з них не потребує підвищення бюджетних витрат. Це, наприклад, заходи, пов’язані з проведенням реформ, а також регуляторні заходи. В іншому потрібно розставити пріоритети, адже бюджетні кошти обмежені. Однак у цій ситуації ресурс часу також обмежений. Протидія кризі вимагає оперативних і рішучих дій.

Спочатку опубліковано на Інтерфакс-Україна