«Промисловий безвіз»: реальна допомога експортерам

Реалізація «промислового безвізу» є важливою складовою урядової політики серед заходів підтримки експорту та викликає дедалі більший інтерес з боку промисловців. Що ж мається на увазі під цим терміном?

«Промисловий безвіз» (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, АСАА) – це угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів. Іншими словами, це синхронізація та уніфікація технічних стандартів для спрощеного експорту промислових товарів до ЄС – без додаткової сертифікації. Можливість укладення такої угоди була передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Технічні стандарти в торгівлі мають істотний вплив на можливість виробників експортувати свою продукцію до європейських країн. Простим прикладом може бути штекер розетки. У деяких країнах він складається з двох штекерів, плюса і мінуса, а в деяких додається заземлення. В одних країнах він круглий, в інших – квадратний та ін.

Так чи інакше, наші виробники повинні мати чітке розуміння, що стандарт, за яким вони виробляють свою продукцію, також буде прийнятний в країні, куди вони збираються це експортувати.

ЄС є доволі великим і ємний ринок, тому якщо Євросоюз буде приймати наші стандарти виробництва як прийнятні, це дасть змогу насамперед нашим експортерам, виробникам істотно підвищити експорт. Товари українських виробників сприйматимуть в Європі аналогічно продукції європейських виробників у питанні технічних характеристик і стандартів.

Що зроблено?

Щоб реалізувати «промисловий безвіз», необхідно виконати багато дій. Насамперед – це внесення змін до законодавства, далі – імплементація цих законів, створення функціональних механізмів і засад для перевірки цих стандартів.

Після того як Україна створить таку законодавчу й організаційну інфраструктуру, Єврокомісія має право приїхати, подивитися, перевірити, поставити додаткові запитання, перш ніж підписувати угоду щодо «промислового безвізу».

Українська влада робить багато в цьому напрямі. Уже прийнято багато законів, створено багато інституцій. Однак на сьогодні Єврокомісія поки що не здійснювала перевірки й не давала рекомендацій щодо вдосконалення цього механізму стандартизації.

Оцінка «безвізу»

Фактично мінусів у такій угоді я не бачу. Бачу тільки плюси.

Справді, українським виробників може бути дорого сертифікувати свою продукцію в такій системі. Однак «невидима рука» ринку розставить всі крапки над «i», тож будь-який виробник буде розуміти, чи вигідно йому проходити всі процедури сертифікації відповідності й отримати можливість експорту до Європи. Я впевнений, що ринок продиктує свої умови.

Перспективи прийняття

Наразі можна сказати, що ми справді рухаємося в правильному напрямку й рухаємося доволі швидко. Однак укладення будь-якого міжнародного договору – це процес: процес політичного компромісу, процес переговорів, процес подальшої імплементації його на території ЄС тощо.

Процес цей нешвидкий. Більше того, міжнародний досвід укладення такого роду угод свідчить, що пробитися до вузького кола економічно розвинених країн нелегко. Україна на цьому тлі поки що має не найкращий вигляд, хоча й докладає всіх зусиль, щоб змінити ситуацію на краще.

Однак ми сподіваємося, що інтеграція в ЄС дійсно є пріоритетом і робота в цьому напрямі все-таки успішно завершиться.