Машинобудування може стати драйвером зростання економіки

Падіння промислового виробництва в Україні активізувало дискусію про необхідність впровадження в країні систематичної промислової політики, націленої на розвиток експортного потенціалу країни. На жаль, обговорення проблеми почалося лише коли спад у вітчизняній індустрії почав чинити негативний вплив на динаміку внутрішнього валового продукту.

Тепер же до системних проблем української економіки додасться ще й вплив зовнішніх факторів. Наслідки пандемії та цінових воєн на нафторинку поки що оцінити дуже складно. Однак, найімовірніше, вплив цих факторів на нашу економіку буде дуже значним.

Проте про майбутнє треба думати вже зараз. Слід шукати способи розвитку власного виробничого потенціалу.

Елементи промислової політики

Економіка нашої країни переживає системну трансформацію. Після 2014 року в більшості промислових підприємств радикально змінилася структура ринків збуту. На жаль, не всім вдалося перебудуватися.

Багато сегментів нашого машинобудування не змогли переорієнтуватися на експорт. Наприклад, Україна так і не почала робити залізничні вагони або верстати для Євросоюзу. Чекали, коли в Україні з’явиться попит на вагони, коли хтось прийде та зробить внутрішнє замовлення. А ніхто не прийшов.

Звісно, вихід на зовнішні ринки пов’язаний із серйозними труднощами. І якщо держава хоче сприяти зростанню експорту або хоча б не заважати експортерам, вона має розуміти і враховувати труднощі підприємств. Я бачу три основні складності для розвитку внутрішнього виробництва й освоєння зовнішніх ринків українськими підприємствами.

Перше – це стандарти. Щоб претендувати на частку ринку Євросоюзу, наприклад, потрібно сертифікуватися, провести стандартизацію. А це доволі складний і важкий шлях.

Для компанії «Інтерпайп», наприклад, сертифікація залізничних коліс тривала п’ять років. Щоб отримати право виготовляти колеса на експорт, ми п’ять років займалися розробкою сталі, типу колеса, сертифікацією та випробуваннями. І лише потім отримали право поставляти їх на європейський ринок.

Друге – це фінансові умови. Будь-який іноземний партнер хоче відстрочку. Він хоче такі фінансові умови, які гарантують йому зниження ризиків. У такому випадку потрібен якийсь інструмент, що допомагає нашим підприємствам експортувати. Наприклад – експортно-кредитне агентство.

Третє – боротьба з імпортом. Державі потрібно вибрати ті конкретні статті імпорту України, які для неї сьогодні найбільш важливі, і думати, як це локалізувати. Тобто зрозуміти, що потрібно зробити, щоб максимальна частина доданої вартості формувалася в Україні. Я впевнений, що тут є поле для експериментів і розуміння. Потрібно точково шукати ті елементи імпорту, куди інвестувати гроші, куди закликати бізнесменів, щоб вони інвестували у виробництво, допомагати їм ефективно це робити й надалі підтримувати та розвивати. Так і імпорт знизиться, і експорт зросте. А саме це й потрібно Україні.

Адже зараз виходить, що майже всі країни світу ринки закривають. А Україна – чи не єдиний ринок, який ніколи суттєво не обмежував імпорт. На наш погляд, це неправильно.

Точки зростання

Якщо говорити про сектори промисловості, які потребують особливої уваги з боку держави, – це, на мою думку, машинобудування. Саме ця галузь є драйвером попиту на металургійну продукцію. Машинобудування створює довгий ланцюжок доданої вартості.

Проілюструю це на прикладі «Інтерпайп». Коли машинобудування розвивалося, ми поставляли в три рази більше трубної продукції на внутрішній ринок для машинобудівних підприємств. І це були не прості труби, а складні високотехнологічні продукти. Зараз, на жаль, ця галузь економіки занепадає.

Комплексний розвиток машинобудування створить додатковий попит на металопродукцію. У тому числі – на труби, колеса, сталевий лист та інше.

Крім того, як це не парадоксально, розвиток машинобудування забезпечує приплив на ринок нового металобрухту. А він дуже важливий для всіх металургів, оскільки сьогодні в Україні, на жаль, збирають переважно старий брухт. Заготівельники продовжують утилізувати радянський спадок, який скоро закінчиться. А утворення нового лому немає. Через це ми відчуваємо дефіцит металобрухту на ринку.

Одужанню економіки дуже посприяє активізація інфраструктурного будівництва. Наприклад, у Дубаї в кожному третьому будинку є труби компанії «Інтерпайп». Їх використовують для вентиляції, системи подачі холодної води. У тому регіоні труби «Інтерпайп» – це стандарт. Звісно, ми зацікавлені в тому, щоб в Україні також розвивалися будівництво, нафтогазодобування, машинобудування та інші сегменти промисловості.

Адже зростання ВВП країни безпосередньо впливає на споживання промислової продукції. Промислове виробництво зросте рівно настільки, наскільки збільшиться внутрішній валовий продукт. Тут кореляція практично 100%.