Є три базових інструменти фінансування природоохоронних заходів:
Усі ці інструменти в Україні наразі працюють неефективно.
Що стосується залучення інвестицій, то для цього необхідно розвивати ринок екологічних товарів і послуг. Наприклад, приєднатись до переговорного процесу щодо відповідної угоди в СОТ. Також потрібно надавати перевагу більш ресурсоефективній, безпечній та екологічній продукції під час здійснення публічних закупівель (як це роблять в Європі та інших країнах світу).
Окрім законодавчих змін у сфері публічних закупівель, необхідно:
Що стосується екологічного податку, то цього року він становитиме близько 5 млрд гривень. Лише 45% із цієї суми будуть спрямовані на природоохоронні заходи. Плани таких заходів затверджуються розпорядниками бюджетів різних рівнів у «ручному режимі», без обговорення та експертної оцінки їх реального природоохоронного ефекту. Наприклад, як може вплинути закупівля протигазів та засобів цивільного захисту на екологічний стан нашої столиці? Між тим на це було витрачено мільйони «екологічних» грошей… Хто проводив аналіз природоохоронного ефекту від реалізації цього заходу, як того вимагає закон? І подібних прикладів можна навести сотні.
Підвищення ставок оподаткування є неминучим заходом, але зміни слід впроваджувати комплексно, системно й через реальну реформу. 100% екологічного податку має спрямовуватися на природоохоронні заходи, тобто цим коштам слід повернути спеціальне призначення (спецфонд). Переважна більшість коштів має залишатись на місцях і витрачатися на запобіжні заходи.
Збільшуючи ставку податку, треба чітко усвідомлювати, чи не спричинить це додаткових проблем, чи не погіршить у результаті екологічну ситуацію в країні. Угода про асоціацію з ЄС чітко вказує на необхідність надання державної допомоги суб’єктам господарювання на «зелену» модернізацію. Необхідно встановити порядок такої допомоги разом з чіткими критеріями допустимості. Наші європейські партнери навіть надали фінансову допомогу на впровадження такого підходу, але напрацьовані рекомендації лежать в уряді «під сукном» з минулого року.
Отже, питання збільшення чи зменшення екологічного податку має розглядатися на основі реальної оцінки, зокрема, екологічного, економічного і соціального ефекту від таких нововведень.
Задля забезпечення екологічної безпеки держави та запобігання забрудненню потрібно:
Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…
У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…
В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…
Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…
Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…
За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…