Чи потрібно прискорювати зростання ВВП?

Динаміка ВВП – улюблена тема політиків, економістів, полемістів і демагогів. Але будь-яка наявна статистична закономірність схильна руйнуватися, якщо на неї тиснуть з метою управління економікою. Тобто вимірювання ВВП, якщо ВВП стає метою, значною мірою втрачає свій початковий сенс. Чому?

Наведу приклад – рейтинг Doing Business, який так люблять ті самі політики, економісти, полемісти і демагоги. Коли цей рейтинг став популярним, влада багатьох країн почала боротися за покращення своїх показників у ньому. Українська влада – не виняток. І дедалі частіше ці зусилля були спрямовані не на реальне поліпшення бізнес-клімату в країні, а на «підгонку» своїх показників під методологію рейтингу. Метою стала не сутність – поліпшення бізнес-клімату в країні, а оцінка – позиція в рейтингу.

Щойно показник стає оціночним (за ним починають розподіляти фонди, гранти; формується репутація), він одразу стає мішенню для фальсифікацій.

Так, схоже, сталося і з ВВП. Чи буде для наших нащадків через 50 років важливо, яку політику ми оберемо сьогодні: орієнтовану на економічне зростання в 4% ВВП на рік чи в 3%? Не впевнений.

Наскільки це правильно – прагнути прискорення темпів зростання ВВП? Темп розвитку економіки країни буде таким, яким йому дозволить бути навколишній світ. Якщо ми будемо успішними на тлі інших країн, якщо наша індустріальна політика відповідатиме найкращим світовим зразкам (а зараз радше треба  ставити питання, чи буде у нас індустріальна політика в принципі), то темпи розвитку економіки будуть високими. Інакше ми будемо пасти задніх.

Але чи варто підганяти – швидше, швидше, швидше? Ті, хто розуміються на технологічному процесі, знають, що йому притаманна своя внутрішня логіка, тож прискорювати його не має сенсу. Більше того, прискорення іноді спостерігається наприкінці процесу (експоненціальне зростання), а до цього все відбувається вкрай повільно.

Економіка – не автомобіль, для прискорення її розвитку на акселератор не натиснеш. Якщо економіка не має органічних мотивів до розвитку, то її перспективи будуть сумними. Але кого в Україні цікавлять мотиви зростання економіки? У нас «комсомол» – план по валу, вал по плану. Головне, аби були максимально амбітні плани й аби під шумок цих планів можна було «освоювати» гроші й піаритися. А які будуть середньострокові (не кажучи вже про довгострокові) наслідки, в чому мета цих синтетичних цифр, чи свідчать вони про якість розвитку економіки – нікому не цікаво.

  • Екологія

Які виклики створює CBAM для ЄС і України

Європейський Союз фактично став локомотивом у сфері запровадження СВАМ. Тому СВАМ у певному сенсі –…

Четвер 25 Квітня, 2024
  • Компанії

Чому українському бізнесу вже зараз потрібно розпочинати «зелений» перехід

У Європі поступово набирає оберти процес реалізації стратегічного курсу Green Deal, який передбачає: 1) зниження…

Вівторок 23 Квітня, 2024
  • Держава

Управління відходами добувної промисловості: час на зміни в законодавстві

В Україні добувні відходи становлять близько 70%. На сьогодні немає ефективної системи управління такими відходами,…

Середа 10 Квітня, 2024
  • Глобальний ринок

Чи захистить CBAM європейську сталеву галузь

Єврокомісія в середині лютого почала процес перегляду захисних тарифних квот на імпорт сталі. Приводом до…

Понеділок 4 Березня, 2024
  • Держава

Наскільки швидко Україна може запустити власну СТВ

Однією з вимог Угоди про асоціацію з ЄС є запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових…

Понеділок 26 Лютого, 2024
  • Глобальний ринок

Актуальна ситуація на ринку HRC

За даними медіа, покупці не проявляють активності на ринку гарячекатаних рулонів (HRC), оскільки накопичили достатні…

Понеділок 12 Лютого, 2024