Збільшення експорту руди надасть суттєву підтримку економіці України – вчені

Збільшення видобутку та експорту залізної руди на зовнішні ринки надасть суттєву підтримку економіці України у воєнний час. Такого висновку дійшли науковці під час міжнародної конференції «Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки», яка пройшла 21-22 березня на базі КНУ ім. Т. Шевченка, йдеться у статті UAprom.

«Третій рік протистояння України широкомасштабному вторгненню РФ свідчить про важливість опори на власні ресурси. В економічному плані такою опорою може виступити саме залізорудна галузь», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Україна має одні з найбільших у світі покладів залізних руд, і наразі добувні підприємства розробляють 25 із 60 розвіданих родовищ.

«Це дуже важливі для України родовища, оскільки на них зав’язана власна промисловість. Але це також серйозна галузь, яка забезпечує вагому частку експорту нашої держави», – зауважив завідувач кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Шнюков.

У свою чергу професорка Києво-Могилянської Академії Лідія Горошкова, представляючи результати дослідження динаміки видобутку залізної руди в світі та Україні протягом 2003–2023 років, а також світових та експортних цін на руду в Україні, зазначила, що більшість країн, які мають поклади залізної руди, намагаються за рахунок збільшення експорту зменшити наслідки криз. Україна, за її словами, не є виключенням.

Відповідно, Горошкова зазначила, що з урахування прогнозів щодо розвитку світового ринку залізної руди та потреб економіки України у валютних надходженнях, існує необхідність збільшення обсягів видобутку залізної руди в Україні та збільшення її експорту. Зазначається, що для цього є всі передумови, зокрема розвинута інфраструктура, та достатні запаси у полях діючих гірничодобувних підприємств.

В цьому контексті науковці також звернули увагу на необхідність переоцінки якості руд, що видобуваються в Україні, відповідно до сучасних вимог та підвищення якості магнетитових концентратів на ГЗК. Це сприятиме вирішенню одного з головних викликів для залізорудної галузі України – зниження внутрішнього виробництва, порівняно зі зростанням світового виробництва та цін на залізну руду, зазначив Сергій Шнюков з Інституту геології КНУ.

Він зауважив, що в ході досліджень отримав дані, які дозволяють запропонувати розгляд супутніх залізорудних мінералів Криворізького басейну та Кременчуцького району в рамках єдиної ідеалізованої системи зі спрощеною схемою.

«Вони демонструють можливість фазових переходів при переробці (утворення маггеміту в концентратах мокрої магнітної сепарації) та широкі варіації фазових співвідношень у первинних рудах, що у свою чергу підтверджує наявність на етапі збагачення суттєвих якісних перетвореннь речовини – подрібнена руда перетворюється на новий продукт – магнетит за своїми характеристиками (організація речовини, мінеральний та хімічний склад, структурно-текстурні особливості, агрегатно-фазовий стан, кристалохімічна структура тощо) суттєво відрізняється від первинного матеріалу (дробленої руди)», – зауважив Шнюков.

Вчені підсумували, що воєнний стан створює значні виклики для гірничої промисловості, проте, з правильною організацією виробничого процесу, підтримкою влади та дієвими заходами можна забезпечити стабільність, безпеку та продуктивність галузі навіть у такі складні часи.

«Гірнича промисловість, безсумнівно, має важливе значення для економіки та безпеки країни, і її розвиток має бути пріоритетом, незалежно від воєнного стану», – дійшли висновку учасники конференції.

Нагадаємо, у 2023 році Україна скоротила експорт залізної руди на 26% порівняно з 2022 роком – до 17,75 млн т. У порівнянні з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Виручка українських компаній ГМК від експорту ЗРС скоротилась на 39,4% р./р. – до $1,77 млрд.

Основні виробники залізорудної сировини в Україні – Інгулецький ГЗК, Криворізький ЗРК, Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Суха Балка».