(с) ocean-shipyard.com
Суднобудівний завод «Океан» включили до програми створення корветів для ВМС України, яка буде реалізована на верфях Туреччини та України. Завод уже підписав відповідний меморандум з Державним оборонного концерном Турецької Республіки. Про це повідомляється на сайті заводу «Океан».
Меморандум підписаний на виконання рамкової військового угоди, підписаної в жовтні 2020 року під час зустрічі президентів України й Туреччини, а також контракту на будівництво корветів. У ході візиту до Туреччини міністр оборони України Андрій Таран підписав 14 грудня угоди з турецькими компаніями про передачу технологій і виробництва корветів та ударних БПЛА для потреб ЗСУ.
З метою локалізації корветної програми Держоборонконцерн Туреччини провів аудит технічних можливостей суднобудівних підприємств України. Після чого був обраний завод «Океан».
Перший корвет буде закладений і повністю побудований на турецьких верфях. Його вартість становитиме близько 8 млрд грн (€265 млн). Решта чотири корвети побудують на «Океані». За іншою інформацією, загалом буде побудовано чотири корвети – по два на верфях Туреччини та України.
Відзначимо, це другий з нещодавніх прикладів локалізації у будівництві військових кораблів. Суднобудівний-судноремонтний завод «Нібулон» влітку 2020 року був обраний для будівництва п’яти патрульних катерів для Держприкордонслужби. Загалом проект на €136,5 млн передбачає будівництво протягом трьох років 20 сучасних патрульних катерів, більшість з яких будуть побудовані у Франції.
Утім, в Українському союзі промисловців і підприємців впевнені, що імпорт корветів з Туреччини стане точкою неповернення для української кораблебудування повного циклу.
«Таке рішення – це своєрідний підпис під відмовою України будувати власні корвети. Зокрема, через незрозумілу позицію кількох урядів поспіль з 2011 року реалізовано лише 32% будівництва корвета проекту 58250 (серія «Володимир Великий»). Вартість головного судна тоді оцінювалася на рівні €250 млн. Вартість серійних корветів очікувалася на рівні €200-210 млн. Виробництво перших же чотирьох кораблів за цією програмою дало б змогу залучити до роботи понад 10 тис. працівників у різних галузях ОПК на 8-9 років», – відзначають в УСПП.
За словами президента УСПП Анатолія Кінаха, Україна обрала найлегший шлях – відмовитися, по суті, від власного суднобудування й отримати перспективу часткової локалізації виробництва, хоча й тут потрібні чіткі розрахунки, якими ж є вигоди, власне, для української економіки. Туреччина зацікавлена продати нам свій продукт. Тому перше судно буде виготовлено там за участю українських фахівців. Наступні будуть поставлятися в Україну майже готовими з доукомплектуванням на наших верфях.
«Підписана з Туреччиною угода з виробництва корветів не має глибокого техніко-економічного обґрунтування, повністю ігнорує пропозиції промисловців і структурованих ділових об’єднань України, які подавалися в цьому напрямі, – резюмують в УСПП. – Тому вважаємо, що вона несе значні економічні ризики, у тому числі головний – безповоротної втрати вітчизняного суднобудування повного циклу».
Міністерство промисловості та торгівлі В'єтнаму оголосило про перегляд попереднього антидемпінгового мита на гарячекатаний прокат, що…
Спотові котирування коксівного вугілля в КНР з 25 квітня по 9 травня знизилися на $4/т,…
Індійська сталеливарна компанія Tata Steel за підсумками 2024/2025 фінансового року (завершився 31 березня 2025-го) наростила…
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) планує частково відновити роботу після зупинки 8 березня 2025 року. Як…
Німецький металургійний концерн Salzgitter AG у січні-березні 2025 року скоротив виробництво сталі на 7,5% порівняно…
Міністерство інвестицій, торгівлі та промисловості Малайзії повідомило про запровадження остаточних антидемпінгових мит на імпорт з…