Збільшення попиту на сировину може зумовити зростання цін
Запровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) в ЄС може значно стимулювати попит на металобрухт. Про це заявив Жозе Карлос Мартінс, старший партнер Neelix Consulting Mining & Metals, повідомив S&P Global Platts.
За його словами, запровадження CBAM може значно стимулювати попит на металобрухт, оскільки сировина є одныэю з основних для зниження викидів СО2 у виробництві сталі.
Запровадження CBAM може спричинити турбулентність на світовому ринку сталі та стимулювати попит на брухт протягом двох-трьох років після того, як захисні заходи наберуть чинності. З огляду на високий попит, продовження зростання виробництва сталі згодом може призвести до зростання цін на брухт.
Скоротити ціновий тиск можна за рахунок обов’язкових схем утилізації транспортних засобів на двигунах внутрішнього згоряння, наголосив Мартінс. За його словами, судна-забруднювачі можуть стати значним джерелом брухту.
«Наразі дешевше використовувати залізну руду і вугілля в доменних печах, ніж брухт. Але в найближчому майбутньому очікується набагато більш широке використання брухту в киснево-конвертерних печах, щоб уникнути необхідності інвестувати в нові потужності електродугових печей», – пояснив аналітик Neelix Consulting.
На його думку, тиск на ціни на брухт буде зумовлений майбутнім дефіцитом високоякісної залізної руди.
«Подальше зростання виробництва в Азії та урбанізація як і раніше потребуватимуть багато сталі, як і глобальна декарбонізація», – наголосив він.
Він вважає, що запровадження CBAM посилить «значний інфляційний тиск» у ланцюжку поставок металів через високий тиск на поставки високоякісної залізної руди.
На початку березня Європарламент підтримав запровадження CBAM, схваливши відповідну резолюцію. Очікується, що законопроєкт щодо запровадження CBA буде опублікований Єврокомісією в липні 2021 року. Механізм почне діяти в 2023 році.
Застосування CBAM має на меті зрівняти умови для постачальників (внутрішніх і зовнішніх), а також стимулювати інвестиції в безвуглецеву металургію відповідно до цілей Паризької угоди щодо клімату.
Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту до ЄС може підпасти під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала до країн ЄС товару на суму €21,9 млрд.
Загалом скорочення експорту ГМК України внаслідок запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та зниження експорту довгого прокату на 10%.