icon
Фото – За рахунок вуглецевого податку Україна збиратиме на декарбонізацію 88 років shutterstock.com
Декарбонізація

При цьому вуглецеве навантаження на економіку буде більшим, ніж у четвертій фазі EU ETS

Якщо вуглецевий податок буде мати цільове призначення, то Україна збиратиме €102 млрд, необхідні для виконання кліматичних цілей 2030, згідно НВВ-2, протягом 88 років. І це за умови, що 50% потреб у капіталі покриватиметься за рахунок державних інструментів.

Такі підрахунки наводить GMK Center у дослідженні «Вуглецеве ціноутворення та фінансування декарбонізації в Україні та ЄС».

Аналітики зазначають, що різке зростання цін на СО2 в Україні не стимулюватиме розвитку «зеленої» промисловості, а, навпаки, призводитиме до деіндустріалізації економіки.

«Наприклад, при сценарії якщо вуглецевий податок в Україні становитиме €10/т СО2, це означатиме вище вуглецеве навантаження на економіку, ніж ціна €72/т СО2 у 4 фазі EU ETS», — ідеться в дослідженні.

Фото – За рахунок вуглецевого податку Україна збиратиме на декарбонізацію 88 років

У дослідженні підсумовується, що Україна не зможе самостійно акумулювати достатньо коштів для декарбонізації економіки — потрібна зовнішня фінансова підтримка від ЄС.

Водночас аналітики акцентують, що вуглецеві платежі мають зростати поступово, щоб бізнес встиг адаптуватися і модернізувати виробничі потужності. Оскільки для підприємств зростання ціни СО2 означає збільшення витрат, яке своєю чергою може призвести до пришвидшення інфляції, втрати конкурентоспроможності й навіть зупинення виробництв.

«Поступове підвищення ціни СО2 у поєднанні з програмами цільової підтримки декарбонізації є запорукою забезпечення «зеленого» переходу без шкоди для української економіки. Зближення з європейським рівнем ціни СО2 має відбутися лише тоді, коли частина проєктів декарбонізації вже буде реалізована в Україні. До цього часу вуглецеве навантаження на ВВП в Україні має бути нижчим, ніж у ЄС», — ідеться в дослідженні.

Як повідомляв GMK Center, перехід на беземісійне виплавлення сталі є безальтернативним для української металургії. Головний рушійний фактор — інтеграція України в ЄС і гармонізація регуляцій, стандартів, планів і цілей.

Варто зазначити, що наразі в ЄС великі металургійні компанії відтерміновують плани «зеленої» трансформації, прагнучи більшої визначеності, зокрема щодо кроків блоку стосовно захисту галузі та ринку.