shutterstock

Водночас Україна дедалі більше імпортує багато видів прокату, аналогів якого вона не виробляє

За 9 місяців 2019 року Україна експортувала 4,2 тис. т металоконструкцій, що на 27,6% менше, ніж за аналогічний період 2018-го.

Про це повідомляє Український центр сталевого будівництва (УЦСБ) у своєму огляді.

За третій квартал 2019 року Україна відправила на експорт 1,1 тис. т металоконструкцій – це вдвічі менше, ніж у відповідному кварталі 2018-го.

83% у структурі експорту становили загальнобудівельні конструкції.

Імпорт за три квартали знизився ще істотніше – на 73,8%, до 1,6 тис. т. У третьому кварталі до аналогічного періоду 2018 року імпорт металоконструкцій скоротився у 6 разів – до 0,7 тис. т.

Однак у загальний результат аналітики УЦСБ не включили категорію «резервуари», більшу частину яких становлять сільськогосподарські силоси.

Імпорт цього сегмента виявився настільки великим, пояснюють вони, що його виділили в окрему категорію. У третьому кварталі Україна завезла близько 10 тис. т резервуарів.

40% усього українського експорту металоконструкцій пішло до Молдови, Польщі й Грузії. До Європи – 16% і Білорусі – 10%. Імпортувала Україна з європейських країн і Туреччини.

Водночас Україна імпортує набагато істотніші обсяги різного виду прокату.

«У компаній є необхідність імпортувати продукцію, яка не має аналогів на українському ринку, або її прокат внутрішніми виробниками тимчасово ускладнений», – пояснює Інна Пономарьова, генеральний директор компанії «Вікант».

Наприклад, у третьому кварталі 2019 року імпорт холоднокатаного прокату збільшився на 30% – до 34 тис. т. На 14% зріс імпорт прутків – до 43 тис. т.

Поставки з-за кордону кутника зросли удвічі – до 17 тис. т, балки – у 2,3 раза, до 9 тис. т. Імпорт фасонного прокату збільшився на 41% – до 30 тис. т.

«Зростання обсягу імпорту фасонного прокату пов’язане з активізацією внутрішнього ринку на початку 2019 року і зростанням кількості експортних замовлень. Для експорту використовується здебільшого прокат за стандартами ЄС. Виробники конструкцій активно імпортували його для виконання контрактів, заміщаючи, коли це дозволяв замовник, на український прокат», – пояснює Дмитро Васильєв, начальник відділу маркетингу компанії «Укрсталь Конструкція».

За квількома категоріями імпорт у третьому кварталі скоротився. Ввезення непокритого тонколистового гарячекатаного прокату скоротилося на 4% – до 42 тис. т, товстолистового – на 53%, до 2 тис. т, арматури і катанки – на 38% і 35%, до 41 тис. т і 16 тис. т відповідно.

Імпорт швелера знизився в 2,3 раза – до 3 тис. т. Упав у третьому кварталі й обсяг імпорту труб для будівництва – на 38%, до 7 тис. т.