Вторгнення Росії в Україну створює ризики для європейських перекатників

Поставки сталевих напівфабрикатів до ЄС перебувають під загрозою

Попит на сировину для прокатних станів в ЄС традиційно покривався за рахунок імпорту з України та Росії – 84% імпорту сталевих напівфабрикатів у 2021 році. Комерційних напівфабрикатів у ЄС немає. Зараз висока залежність від поставок з регіону СНД є великим ризиком для сталеплавильних заводів ЄС. Під питанням використання сталепрокатних станів в ЄС викликає сумніви, як і тисячі робочих місць на цих заводах.

Про це йдеться в аналітичній записці «Економіка під час війни», що підготовлена аналітиками GMK Center.

«Тимчасово зупининено усі українські металургійні заводи, що виробляли плоскі металургійні вироби та напівфабрикати («Азовсталь», ММК ім. Ілліча, «Запоріжсталь»), а також виробник сортового прокату «АрселорМіттал Кривий Ріг». Україна в 2021 році задовольнила 34% попиту на сляби в ЄС і близько 50% квадратної заготовки», – розповів головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Європейський бізнес свідомо відмовляється купувати російську продукцію, що посилюється санкціями проти основних акціонерів деяких заводів, обмеженнями на прийом російських суден у портах і складнощами в розрахунках.

Ми спостерігали збільшення попиту на продукцію з Туреччини та Індії. Водночас турецькі комбінати також відчувають труднощі з постачанням напівфабрикатів, оскільки були великими покупцями продукції з України. Ціни на квадратну заготовку з Туреччини за тиждень піднялися на $100 за тонну.

Ходять навіть чутки про зацікавленість китайських заводів у поставках до ЄС.

За словами Андрія Тарасенка, високий попит на металопродукцію з Туреччини призвів до зростання цін на брухт чорних металів до історичних максимумів – близько $600 за тонну (+20% на тиждень). Замінити поставки сировини та готової продукції з СНД буде неможливо, у середньостроковій перспективі ситуація може погіршитися.