Використання норм PLATTS в Податковому кодексі для контролю за трансфертним ціноутворенням може нести ризики для економіки України

Висновок Верховного Суду у справі Полтавського ГЗК від 27 червня 2022 року створив прецедент щодо права використовувати Державною податковою службою України методику PLATTS щодо трансфертного ціноутворення. Це може спричинити ризики для економіки, в частині тиску на гірничодобувний сектор, що орієнтований на експорт.

На цьому наголосив Володимир Бевза, провідний юристконсульт «Метінвест холдинг» під час Круглого столу ««Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», організованого GMK Center.

За його словами, таке рішення Верховного Суду фактично дозволило ДПС використовувати PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції трансфертного ціноутворення в межах гірничо-добувного чи паливно-енергетичного сектору економіки.

«Для металургійного бізнесу і взагалі для гірничодобувної галузі визначальним був кейс Полтавського ГЗК від 27 червня 2022 року, коли податківцям вдалося переконати суд і суд застосував правовий висновок стосовно того, що норми  пп14.1.269 та 14.1.270 ПК України нібито повинні застосовуватись для трансфертного ціноутворення. Ці норми визначають термін PLATTS і вони з’явились 1 січня 2015 року», — пояснив юристконсульт.

Він додав, що до цього моменту юристи, які займаються трансфертним ціноутворенням, жодного разу не чули пояснення, чи застосовуються норми 14.1.269 14.1.270 взагалі до трансфертного ціноутворення від ДПС України, оскільки такі норми у грудні 2014 року приймались виключно для регулювання оподаткування рентної плати із видобування корисних копалин

Володимир Бевза уточнив, що ДПС почала вибірково застосовувати ці норми щодо гірничо-збагачувальних комбінатів та металургійних підприємств, але не для всіх

«Причому не всім, а тільки для Ferrexpo та «Метінвест», і не тільки гірничо збагачувальним комбінатам. Це відбувалось і щодо «Азовсталі» і МКК Ілліча, Маріупольського металоремонтного заводу, почали застосовувати ці норми в актах перевірок, а ці металургійні заводи взагалі відносяться до іншої галузі економіки. Нібито те, що вони застосовуються для трансфертного ціноутворення», — додав Бевза.

Він наголосив, що згідно даних «великої четвірки» аудиторських компаній, практики використовувати одне джерело інформації при розрахунках трансферного ціноутворення не існує ніде у світі. Можна зробити висновок, що досвід України суперечить міжнародній практиці (коментарям ОЕСР ат рекомендаціям ООН) і дискримінує український бізнес. Варто відзначити, що визнання Platts єдиним джерелом інформації для контролю за ТЦ в українському законодавстві не встановлено і є маніпулятивним з боку ДПС, адже ці норми регулюють виключно рентну плату

До того ж, самі цінові котирування PLATTS є результатом суб’єктивного судження, проконтролювати коректність яких неможливо. За словами експерта, використання в справах ТЦ розрахунків однієї компанії може призвести до тиску на бізнес, адже таким чином легко можна зробити підприємство нерентабельним. І використання одного єдиного джерела інформації само по собі суперечить суті ТЦ.

На Круглому столі «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання» були присутні представники металургійних компаній-експортерів, експертного середовища, бізнес асоціацій та юристи компаній. Зокрема, до обговорення долучилися Ferrexpo, Centravis, Interpipe, ArcelorMittal Кривий Ріг, Національна Асоціація добувної промисловості України, ЄБА та інші.

Під час двогодинного обговорення учасники дискусії відзначили важливість підняття тем щодо трансфертного ціноутворення в публічній площині.