
Без міжнародних гарантій безпеки відбудова галузі неможлива, вважає Юрій Риженков
Відновлення української металургії, зруйнованої війною, напряму залежить від міжнародних гарантій безпеки. Про це заявив генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв’ю Reuters. За його словами, компанія не зможе реалізувати масштабні інвестиційні проєкти без надійних умов для довгострокового планування.
«Ми маємо побачити, які умови будуть узгоджені у разі припинення війни, і які гарантії нададуть, щоб бізнес знову почав інвестувати», – додав Риженков.
На початку 2022 року «Метінвест» випускав близько 14 млн т сталі на рік, що становило 10% ВВП України. Після повномасштабного вторгнення РФ компанія втратила ключові підприємства, зокрема заводи «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча в Маріуполі, а також коксохімічний завод в Авдіївці. У січні 2025 року через наближення лінії фронту довелося закрити єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля.
Попри труднощі, «Метінвест» адаптувався до нових реалій. У 2024 році компанія виробила 2,1 млн т сталі, що на 4% більше, ніж у 2023-му. Виробництво чавуну зросло на 3% – до 1,82 млн т. На 2025 рік заплановане незначне зростання виробництва в межах 3-5%.
Щоб зменшити енергетичну залежність, «Метінвест» інвестує в сонячні панелі та газогенераторні установки. Крім того, компанія планує розвивати проєкт з виробництва «зеленої» сталі в Італії та розглядає можливості злиття та поглинання підприємств у Центральній і Східній Європі.
Проте довгострокові інвестиції в Україну залишаються під питанням.
«Ми вже вкладали мільярди в Маріуполь, сподіваючись, що Мінські угоди зупинять агресію. Але все було зруйновано за лічені місяці. Жодні домовленості не були виконані», – наголосив Риженков.
Тепер, щоб відновити металургійний сектор, потрібні реальні гарантії безпеки. Вони не лише захистять українську промисловість, а й стануть ключовим фактором для залучення іноземних інвесторів.
Нагадаємо, що за словами Юрія Риженкова, головними викликами для «Метінвесту» на 2025 рік є фінансування проєктів із модернізації та «зеленого» переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку. Бізнесу потрібне відтермінування для України щодо запровадження CBAM.