Вартість виробництва «зеленого» водню залишається вищою за очікування – аналітики

У 2024 році відбулася відмова від низки проєктів із з виробництва «зеленого» водню, оскільки не виправдалися очікування щодо різкого падіння витрат, пише Bloomberg.

Уряди та великі енергетичні компанії позиціювали «зелений» водень, як шлях до скорочення викидів у цілій низці галузей промисловості. Проте висока собівартість його виробництва змусила багатьох розробників відмовитися від своїх планів.

За словами незалежного водневого аналітика Гнєвоміра Фліса, відбулося зіткнення з реальністю з погляду на витрати. Галузь дала багато обіцянок, але не виконала їх, тож природно, що відбувається своєрідний відкат.

Розробка таких ініціатив залишається дорожчою, ніж попередні очікування. Аналітики BloombergNEF підвищили свої оцінки вартості «зелених» водневих проєктів у США та ЄС на 55% цього року порівняно з прогнозами на 2022-й. Це пов’язано з процесами проєктування та інжинірингу, які виявилися складнішими, ніж передбачалося спочатку. Стрибок цін на електроенергію у Європі також призвів до зростання витрат на виробництво.

В результаті, за даними BloombergNEF (BNEF), водень, вироблений з використанням чистої енергії, коштує в чотири рази дорожче, ніж той, що виробляється з природного газу. Тож не дивно, що більшість проєктів не мають жодного покупця.

Данська транснаціональна компанія Orsted A/S скасувала плани будівництва шведського заводу вартістю $175 млн з виробництва транспортного палива з водню, оскільки не змогла укласти довгострокові контракти на його постачання за прийнятними цінами. Серед інших проєктів, які відійшли на другий план – більше десятка розробок на ранніх стадіях, запланованих британською нафтовою компанією BP.

У США проєкти вартістю мільярди доларів зупинилися в очікуванні, поки адміністрація Байдена оприлюднить остаточні правила податкового кредиту, призначеного для стимулювання виробництва.

Проте є й ознаки помірного зростання в секторі. Виробництво чистого водню цьогоріч планується потроїти порівняно з 2023-м. Більшість водню наразі виробляється з природного газу або вугілля, утворюючи при цьому викиди вуглецю, тож після ажіотажу на сектор чекає справжня робота.

Вищі витрати на виробництво екологічно чистого водню без будь-яких субсидій чи стимулів означають, що декарбонізація галузей, викиди у яких важко зменшити, і надалі буде складним завданням, вважає аналітик BNEF Паял Каур.

Можливими кінцевими споживачами водню визначені хімічна галузь, нафтопереробка, металургія, енергетика. Проте для цього знадобиться нове дороге обладнання, попит на яке впав.

За даними BNEF, лише два ринки – Китай та Індія – ймовірно побачать, що «зелений» водень стане конкурентоспроможним. Там чистіше паливо досягне ціни, порівнянної з “сірим” воднем, до 2040 року.

Нагадаємо, EuRIC – конфедерація переробних галузей ЄС, попереджає, що європейські металурги мають переглянути підходи щодо переходу на виробництво сталі на основі водню і прямого відновлення заліза. Ці рекомендації ґрунтуються на здорожчанні енергоносіїв та неготовності водневої інфраструктури.