Вартість промислових проєктів декарбонізації на стадії розробки сягає $1 трлн

Країнам, що розвиваються, потрібно $70 млрд на промислову декарбонізацію до 2030 року

Наразі у стадії розробки знаходяться проєкти з декарбонізації таких галузей важкої промисловості, як металургійна, цементна та хімічна, на суму близько $1 трлн, йдеться у колонці Анджелі Мехта у Reuters.

Сукупно на ці сектори, зауважує оглядачка, припадає понад 30% світових викидів парникових газів.

Наразі завдання полягає в тому, щоб швидко розблокувати інвестиції. Як зазначає Фаустін Деласаль, виконавчий директор Mission Possible Partnership, є лише дворічне вікно можливостей, щоб довести ці проєкти до остаточного інвестиційного рішення, якщо їх планують виконати та запустити до 2030 року.

Однак конференція COP29 не забезпечила таких великих зобов’язань щодо скорочення промислових викидів, які спостерігалися в енергосекторі, як то зобов’язання COP28 потроїти використання відновлюваних джерел енергії.

Добровільні угоди про закупівлю такої продукції, як низьковуглецева сталь або цемент, забезпечили підтримку технологій, які ще не мають комерційного масштабу, проте потрібно більше таких кроків. За словами Фаустін Деласаль, окрім субсидій, для створення попиту на екологічно чисту продукцію потрібні інші політичні інструменти, наприклад екологічні закупівлі, відповідні стандарти та ціноутворення на вуглець.

Країни мають можливість сформулювати відповідну політику в наступному раунді національно визначених внесків (NDC) або кліматичних зобов’язань, який має відбутися в лютому, а також визначити цілі щодо скорочення викидів для промислових секторів.

На COP29 було оголошено про надання фінансування та технічної підтримки країнам для включення промисловості в їхні майбутні NDC. 43 країни, які зараз складають Кліматичний клуб, декарбонізації, запустили глобальну платформу для пошуку партнерів , щоб допомогти країнам, що розвиваються, і перехідним економікам у розробці політики, передачі технологій і фінансуванні.

Початкове фінансування надходить від уряду Німеччини, воно спрямоване на примноження двосторонніх зусиль, таких як ті, що вже здійснюються між Великою Британією та Бразилією, для розвитку водневої промисловості останньої.

Крім того, Велика Британія, Німеччина та Канада заявили, що виділять понад $420 млн для підтримки промислової декарбонізації в країнах, що розвиваються, і в перехідних економіках. Частина фінансування піде на програму декарбонізації промисловості Фондів кліматичних інвестицій, мета якої – освоїти до $1,3 млрд і залучити більше інвестицій від урядів та благодійних організацій напередодні COP30 наступного року.

Основна частина промислових викидів у країнах із економікою, що розвивається, зосереджена у виробництві сталі та цементу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року інвестиції у цих державах для промислової декарбонізації повинні досягти $70 млрд, а до 2050 року – майже подвоїтися. У глобальних масштабах для декарбонізації промисловості до 2050 року потрібно $500 млрд на рік.

Як повідомляв GMK Center, що за останні шість місяців обсяг державних грантів на проєкти декарбонізації металургійної промисловості в Європі зріс на €4 млрд, сягнувши загальної суми €14,6 млрд. Всього в європейських країнах було оголошено про 15 субсидій із середньою сумою допомоги на проєкт близько €1 млрд.