Вартість є ключовою для впровадження «зеленого» водню – Fortescue Energy

Заміна викопного палива «зеленим» воднем залежить від створення попиту на нього, оскільки покупці не бажають платити «зелені» премії. Про це гендиректор Fortescue Energy Марк Хатчінсон розповів Reuters у Давосі.

За словами Хатчінсона, електролізери є дорогими, а держсубсидії для зменшення цих витрат для компаній виявились не такими, як очікувалось. Він зауважив, що попит на водень не  той, яким мав би бути. Проте гендиректор Fortescue Energy сподівається, що він зростатиме протягом наступних кількох років на тлі зниження цін.

Fortescue Energy, підрозділ зеленої енергетики австралійської гірничодобувної компанії Fortescue, зазначає агентство, у липні минулого року оголосив, що навряд чи зможе досягти своєї мети з виробництва 15 млн т «зеленого» водню до 2030 року.

Хатчінсон зазначив, що просування «зеленої» енергетики може відійти на другий план під час президентства Трампа. Невдовзі після вступу на посаду президент США оголосив надзвичайну ситуацію в енергетиці та згорнув «зелену» політику. Проте саме від галузі, вважає гендиректор Fortescue Energy, залежить, аби ця дискусія перейшла в економічну площину, а не лише екологічну.

Втім за останній рік, увага австралійської компанії до «зеленого» заліза значно зросла, попри занепокоєння щодо попиту. Ця продукція виробляється шляхом відновлення залізної руди за допомогою газоподібного водню, і використовується в електродугових печах.

Хатчінсон зауважив, що остаточне схвалення інвестицій на проєкти «зеленого» водню в Норвегії та Бразилії, які спочатку мали бути отримані у 2023 році, все ще очікують на затвердження, а Fortescue Energy розраховує на залучення нових інвесторів.

Водночас як йдеться у дослідженні Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), через вартість «зеленого» водню європейські виробники сталі мають переглянути позицію щодо імпорту дешевшого «зеленого» заліза із місць, де є дешева, екологічно чиста енергія, а також придатна залізна руда. У довгостроковій перспективі це може зберегти робочі місця в металургії регіону.

«Виробництво «зеленого» водню, а також його постачання можуть виявитися занадто дорогими, аби забезпечити сталеливарному сектору можливість працювати в умовах декарбонізації та зберегти робочі місця», – зауважив провідний аналітик IEEFA Саймон НІколас.

Зокрема, гірничовидобувний гігант Vale продовжує планувати мегахаби, а уряд Південної Австралії активно підтримує «зелене» залізо для своєї мережі відновлюваної енергетики.

Ніколас зазначає, що «зелене» залізо на основі водню знадобиться для декарбонізації в Європі. Інші технології, такі як уловлювання та зберігання вуглецю (CCS) «продовжують борсатися», а IEEFA, як і раніше, сумнівається в його життєздатності для металургії.

Аналіз вказує на нещодавнє уповільнення запланованого переходу до технологій з низьким рівнем викидів, частково через те, що вартість виробництва «зеленого» водню знизилася не так швидко, як очікувалося.

Експерт зазначає, що в середньостроковій і довгостроковій перспективі DRI на основі «зеленого» водню з набагато більшою ймовірністю скоротить викиди від сталі, ніж CCS, і перевершить їх за ефективністю і вартістю.

Нагадаємо, раніше EuRIC – конфедерація переробних галузей ЄС – попереджала, що європейські металурги мають переглянути підходи щодо переходу на виробництво сталі на основі водню і прямого відновлення заліза. Рекомендації були зроблені з огляду на здорожчання енергоносіїв та неготовність водневої інфраструктури.